Колишній народний депутат Вадим Новинський, якого підозрюють у державній зраді, знайшов прихисток у Хорватії. За даними розслідування «Схем», він оселився у розкішному маєтку в місті Самобор. Об’єкт площею понад 1400 кв. м із садами та виноградниками на 2,5 гектарах землі обійшовся у €10,5 млн.
Бізнес в окупації: мільярд гривень для бюджету РФ
Поки екснардеп насолоджується хорватськими краєвидами, його колишнє підприємство «Балаклавське рудоуправління» в окупованому Криму працює на повну потужність. Після 2014 року актив, що належав «Смарт-Холдингу», офіційно переписали на брата Новинського — Ашота Малхасяна.
Результати цієї діяльності вражають: протягом 2022–2025 років підприємство сплатило до російської казни понад 2 мільярди рублів (близько 1 млрд грн). Ці кошти напряму підтримують економіку країни-агресора.
Робота на Міноборони РФ та аеродром «Бельбек»
Співпраця з окупантами не обмежується лише податками. Серед прямих замовників кримського кар’єру:
-
Військово-будівельні управління МО РФ: продукція використовувалася для модернізації аеродрому «Бельбек», де дислокується російська авіація.
-
Військова техніка: на базі підприємства здійснюється ремонт техніки ЗС РФ.
-
Металургія війни: сировина постачається заводам холдингу «Новосталь-М», що співпрацює з держкорпорацією «Ростех» — головним виробником російської зброї.
Представники окупаційної адміністрації неодноразово публічно дякували колективу за системну допомогу фронту.
Правосуддя та «зниклі» новини
В Україні Вадим Новинський є фігурантом низки важких проваджень:
-
Державна зрада та розпалювання міжрелігійної ворожнечі.
-
Ухилення від сплати податків на суму 4,3 млрд грн.
-
Арешт активів на понад 10 млрд грн.
-
Заочний арешт, виданий Печерським судом у вересні 2025 року.
Зараз Новинський має посвідку на проживання в Німеччині, але фізично перебуває в Хорватії. Українські правоохоронці вже звернулися до хорватської влади за міжнародною правовою допомогою.
Окремим прикметним епізодом став медійний скандал: розслідування про хорватську нерухомість Новинського з’явилося на ресурсі OBOZ.ua Михайла Бродського, проте згодом матеріал був видалений із сайту без пояснень.
