У судовому рішенні щодо адвоката Олексія Носова з’явилися детальні подробиці корупційної комбінації, яка мала реалізуватися за неправомірну вигоду для представників САП, що, за оцінками слідства, могла становити $200 тис. Про це повідомляє медіаресурс “Судовий репортер”. Фігуранти планували не банальне “закриття справи”, а чітко розроблений юридичний сценарій, спрямований на вилучення епізоду за участю колишньої керівниці правління банку “Альянс” Юлії Фролової із провадження антикорупційних органів.
Матеріали судового вироку описують цю стратегію як структурований покроковий алгоритм. На початковому етапі планувалося повернути процесуальний процес назад — безпосередньо до моменту розсекречення та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження згідно зі статтею 290 КПК України. Наступним кроком мала стати зміна кваліфікації дій Фролової з подальшим переоформленням тексту офіційної підозри. Крім того, для підслідної готували спрощені процедури, зокрема проведення допитів у дистанційному форматі (онлайн) або заміну повноцінних допитів збором письмових пояснень.
Головний етап цієї операції мав розгорнутися на фінальній стадії. Документи та доказова база щодо діяльності Фролової та фінансової установи банку “Альянс” мали бути виокремлені у самостійне кримінальне провадження. Одразу після цього планувалося скоригувати підслідність і перенаправити новостворену справу для подальшого розслідування до Головного управління Національної поліції. У такий спосіб резонансний епізод мав непомітно залишити антикорупційну систему та переміститися до загального правоохоронного відомства, де рівень суспільного та медійного контролю є суттєво нижчим.
Для розуміння масштабу процесу слід нагадати контекст. Юлія Фролова проходить як одна з підозрюваних у межах масштабного розслідування щодо бізнесмена Михайла Кіпермана, яке стосується незаконного привласнення електричної енергії державної компанії “Укренерго” на загальну суму 716 млн грн. Зважаючи на такі колосальні масштаби державних збитків, сума у $200 тис за делікатне технічне “переписування” матеріалів справи сприймалася організаторами схеми не як фінансова втрата, а як цілком виправдане бізнес-вкладення.