На медіагоризонті розгортається резонансний корупційний та міжнародний скандал. У світлі публікації компліментарного інтерв’ю з лазурового узбережжя Монако, підсанкційний дніпровський олігарх Вадим Єрмолаєв намагається розмити та піддати сумніву офіційний вирок суду Європейського Союзу. Фігурант категорично спростовує як власний зв’язок із транснаціональною мережею шахрайських кол-центрів, так і вину свого сина Артура Єрмолаєва, якого європейське правосуддя визнало очільником злочинного угруповання.
Найбільше вражає не стільки поведінка самого олігарха, скільки дивовижна позиція журналіста Михайла Ткача. Маючи на руках офіційні матеріали кримінального провадження та раніше самотужно висвітлюючи діяльність Єрмолаєва-молодшого, розслідувач із незрозумілих причин «пропустив повз вуха» відверту брехню співрозмовника, перетворивши гостре антикорупційне інтерв’ю на комфортний майданчик для відбілювання репутації.
«Я — не я, і хатина не моя»: як Єрмолаєв-старший спростовує вироки ЄС
Поїздка журналістів до Монако мала під собою глибокий підтекст: це не просто журналістський репортаж, а частина тривалого та брудного протистояння між спецслужбами — СБУ та ГУР. Останніх у певних колах називають ймовірними організаторами замаху на життя Вадима Єрмолаєва через криваву боротьбу за контроль над мільярдним «ринком» українських кол-центрів.
У ході розмови Єрмолаєв-старший видав серію суперечливих заяв:
-
Перезування у повітрі щодо ГУР: Олігарх публічно висунув претензії до розвідки, хоча раніше особисто спростовував будь-яку причетність ГУР до замаху на себе. Жодного уточнювального чи уточнюючого запитання від Ткача з цього приводу не пролунало.
-
Спроба «відмити» сина: Зв’язок із діяльністю шахрайських кол-центрів Єрмолаєв відкинув категорично. За його версією, син Артур нібито нічого не визнавав, а угоду зі слідством в Естонії підписав лише тому, що «не хотів сидіти три роки в СІЗО».
-
«Сором’язливість» щодо мільйонів: Назвати підтверджену суму сплаченої компенсації європейському правосуддю Єрмолаєв-старший навідріз відмовився, заявивши лише, що гроші перераховувала мати.
100 мільйонів євро грабунку та вирок суду в Таллінні: що приховали від глядача
Тим часом реальні матеріали естонського судочинства малюють зовсім іншу картину, яку так «сором’язливо» оминули в інтерв’ю.
Артур Єрмолаєв був затриманий на Кіпрі за міжнародним запитом правоохоронців Таллінна. Слідство довело: починаючи з 2017 року син олігарха разом із спільниками створив та очолював в Україні гігантську мережу шахрайських кол-центрів під брендом Milton Group. Ця злочинна синдикативна структура виманила в ошуканих громадян по всій Європі понад 100 мільйонів євро, з яких 5,4 мільйона євро припадає виключно на ошуканих жителів Естонії.
Результати судового розслідування європейської юрисдикції невблаганні:
-
Мільйонний відкуп: Ще до підписання угоди про визнання винуватості Артур Єрмолаєв перерахував на спеціальний депозит прокуратури Естонії 8,5 мільйона євро у якості компенсації збитків та штрафу.
-
Офіційний вирок: 30 квітня 2026 року Хар’юський повітовий суд офіційно визнав Артура Єрмолаєва винним у створенні та керівництві злочинною організацією.
-
Тюремний термін та депортація: Син олігарха отримав 5 років позбавлення волі (з яких відбув реально 4 місяці та 26 днів), після чого був ганебно депортований з Естонії із прямою забороною на в’їзд до країни терміном на 10 років.
Тіньові схеми, які залишилися без відповідей
Замість того, щоб покласти на стіл перед Єрмолаєвим реальні процесуальні документи суду ЄС та запитати про походження 8,5 млн євро для відкупу від в’язниці, журналіст дозволив розказувати казки про «нелюбов до СІЗО».
Правоохоронні органи України та суспільство постають перед явним дисонансом: з одного боку є доведений вирок суду держави-члена Євросоюзу щодо розкрадання 100 мільйонів євро, а з іншого — підсанкційний батько-олігарх у Монако, який за мовчазної згоди медіа намагається зробити вигляд, що транснаціональний кримінальний синдикат Milton Group — це лише прикра помилка та проста вигадка.