Вищий антикорупційний суд розглядає питання про обрання запобіжного заходу Єлизаветі Івахненко — одній із ключових фігуранток масштабної операції НАБУ під кодовою назвою «Карфаген». Разом із заступником начальника департаменту Офісу генпрокурора Сергієм Кропивою її підозрюють в участі у схемі прикриття незаконних шахрайських кол-центрів.
Саме Івахненко на оприлюднених НАБУ аудіозаписах фігурує під прізвищем «Муза». Їй належить скандальна фраза про елітні бренди — «Порше», Loro Piana, годинники, браслети, сумки та шуби — які тепер доведеться ретельно видаляти із соціальних мереж.
Особу «Музи» встановив антикорупційний центр «Межа». Після перших публікацій дівчина закрила свій профіль в Instagram, проте залишила незмінною аватарку: журналісти легко впізнали золоту підвіску Messika з діамантами та чохол для телефону, про які вона згадує на записах НАБУ.
Розкішне майно та стрімка кар’єра до 24 років
Фінансові активи підозрюваної зовсім не схожі на студентські заощадження:
-
На Івахненко оформлено автомобіль Mercedes-Benz EQE 350 (2023 року), придбаний у 2025 році приблизно за 60 тисяч доларів.
-
Їй належить нежитлове приміщення на Печерську в Києві площею 152 квадратні метри, ринкова вартість якого оцінюється приблизно в 16,8 мільйона гривень.
-
У 2026 році вона підшукувала паркомісце в едеському житловому комплексі «Жемчужина» за 25–26 тисяч доларів.
-
Ще одна квартира в Одесі площею майже 65 квадратних метрів оформлена на матір Івахненко. За версією слідства, частину майна прокурори оформлювали саме на близьке коло осіб.
Не менш вражаючою є кар’єрна траєкторія дівчини. Уродженка Одеси та випускниця Одеської юридичної академії у жовтні 2024 року була аспіранткою кафедри міжнародного та європейського права, а вже у навчальному 2024/2025 році (у віці 22 років) обійняла посаду заступниці декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій, проводячи профорієнтаційні зустрічі зі школярами. Ба більше, у 2025 році вона взяла участь у спеціальному навчальному візиті для прокурорів у Римі, організованому Консультативною місією Європейського Союзу.
«Білі» кол-центри та мільйонна «абонплата»
Історія однієї «Музи» є лише невеликою деталлю в масштабній індустрії. За інформацією джерел ZN.UA, в Україні діють близько двох тисяч шахрайських кол-центрів, із яких понад тисячу класифікують як «білі». Вони працюють під силовим прикриттям, сплачуючи щомісячну «абонплату» та гарантовано уникаючи обшуків, тоді як незахищені «чорні» офіси стають мішенню для показових акцій правоохоронців.
Система функціонувала через так зване «єдине вікно»: кожен із понад тисячі захищених центрів щомісяця платив близько 20 тисяч доларів. Збір коштів здійснювали особи, які представлялися працівниками СБУ, після чого суми розподілялися між дотичними структурами — СБУ, ГУР, Нацполіцією, прокуратурою, фінансовим моніторингом та прикордонниками.
За даними розслідувачів, конструкція похитнулася через внутрішній конфлікт за фінансові потоки. Якщо раніше прокурорським структурам із кожної точки перепадало по 3 тисячі доларів, то після приходу нового керівництва «абонплату» спробували підняти до 24 тисяч доларів, а частку прокуратури збільшити до 7 тисяч. У результаті загальний обсяг тіньових надходжень міг зрости до понад 24 мільйонів доларів на місяць. Нові фінансові апетити влаштували далеко не всіх, і хтось із невдоволених учасників схеми передав інформацію до НАБУ.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко категорично заперечує свою причетність до прикриття кол-центрів, наголошуючи, що не давав жодних протиправних вказівок. Фігуранта з Офісу генпрокурора вже відсторонено від посади з подальшим звільненням, а керівництво анонсувало перевірки профільних департаментів та проходження поліграфа.
Справжньою перевіркою для операції «Карфаген» стане не кількість затриманих виконавців на нижніх ланках, а те, чи зможе слідство дістатися до бенефіціарів, які роками будували та фінансували цю масштабну систему.