Мільйонні квартири на Печерську, елітний автопарк та бізнес у передмісті: що приховує кандидат на посаду голови «Енергоатому» Павло Павлишин

Поки українська енергетика переживає найскладніші часи у своїй історії, на ключові посади в державні стратегічні компанії претендують особи з надзвичайно «цікавим» бекграундом та майновим станом. Кандидат на посаду очільника НАЕК «Енергоатом» Павло Павлишин — постать культова для міста Вараш Рівненської області. Десять років він очолював Рівненську АЕС, а на станції загалом працював із 1993 року. Від його рішень залежало життя цілого регіону, адже значна частина місцевих мешканців так чи інакше пов’язана з атомною станцією. Проте справжню увагу привертає не лише виробничий стаж енергетика, а й колосальні статки його родини, які важко пояснити лише офіційною зарплатою.

Київська нерухомість на сотні тисяч доларів на 19-річного сина

Перші серйозні столичні активи родина Павлишина придбала ще у 2014 році. Тоді на його 19-річного сина Антона оформили простору трикімнатну квартиру площею 121 кв. м у столичному ЖК «Сонячна Брама». Сьогодні подібні апартаменти коштують близько 220 тисяч доларів. До речі, у додатках на кшталт GetContact номер телефону Павла Яремовича раніше підписували доволі промовисто: «Павло Сонячна Брама» чи «Павло власник оренда Сонячна Брама», що натякає на здачу майна в комерційну оренду.

На одному житловому комплексі родина не зупинилася:

  • У 2020 році майбутній віцемер невеликого містечка (а на той момент керівник державного підприємства) став власником ще однієї елітної квартири — площею 120 кв. м у престижних «Новопечерських Липках». Зараз ринкова вартість такого житла стартує щонайменше від 450 тисяч доларів.

Лише ці дві київські квартири сьогодні оцінюються приблизно в 600 тисяч доларів. Для розуміння масштабів: у 2020 році щомісячна зарплата Павлишина на посаді директора РАЕС становила близько 270 тис. грн. Навіть такі чималі за мерзкими тилових українців кошти не могли б повністю покрити купівлю елітної нерухомості в центрі столиці. При цьому дружина енергетика також працювала на АЕС, а згодом у деклараціях показувала лише скромну пенсію.

Розкішний автопарк, будинки та бізнес у передмісті Києва

Офіційне майно самого Павла Павлишина вражає не менше. У його розпорядженні перебувають:

  • Будинок площею 255,1 кв. м у Вараському районі;

  • Нежитлове приміщення у Вараші площею 203,7 кв. м;

  • Земельна ділянка в Старій Рафалівці;

  • Преміальний позашляховик Mercedes-Benz S400 (2021 р.в.);

  • Кросовер Mercedes-Benz GLE 350D 4MATIC (2018 р.в.) (загальна вартість лише двох німецьких іномарок за декларацією сягає близько 5 млн грн);

  • Культовий мотоцикл HARLEY-DAVIDSON (2013 р.в.).

Судячи з географії інвестицій, родина активно розвиває будівельний та нерухомості бізнес у Київській області. Наближені до родини особи володіють будинком у Бучі, кількома квартирами в Гостомелі та комерційними приміщеннями в Ірпені. Не забувають і про малу батьківщину: нещодавно разом із партнером Антоном Маєвським було створено ТОВ «Ярема Інвест» (названа на честь діда), у розпорядженні якої одразу опинилося 15 об’єктів нерухомості та земельна ділянка у Вараші й колишньому Володимирецькому районі. До слова, щодо деяких земельних ділянок, якими користується родина (зокрема навколо бази відпочинку «Холодок»), прокуратура вже намагається повернути майно державі через суди.

Окремо слід відзначити транспортні вподобання родини: син Євген Павлишин придбав собі новенький пікап Toyota Hilux (2023 р.в.), ринкова ціна якого становить близько 50 тисяч доларів.

Питання без відповідей перед призначенням в «Енергоатом»

Поява кандидата з таким шлейфом майна та бізнес-активів на посаду керівника державного стратегічного гіганта «Енергоатом» викликає чимало закономірних запитань у суспільства та антикорупційних організацій. Як державний службовець зміг акумулювати мільйонні статки, купувати елітне житло в столиці для родичів та володіти парком дорогих іномарок? Чи зможе очільник із таким багажем захищати державні інтереси під час відбудови та захисту української атомної енергетики — питання, на яке держава мусить дати чітко відповідь до ухвалення кадрових рішень.

Більше актуальних матеріалів по темі

Паперові дрони на 47 мільйонів: ДБР скерувало до суду справу екскомбрига 60-ї бригади Андрія Бородіна

Поки тисячі українців щодня донатять останні копійки на закупівлю...

68 тисяч штрафу та мільйони на оборону: куди насправді пішли гроші у «справі Злочевського»

Справа колишнього міністра екології Миколи Злочевського залишається одним із...

«Проректорка на дистанції»: Інна Костиря з КНУКіМ майже 4 роки жила за кордоном, залишаючись на посаді

Поки українська освіта виживає в умовах постійних викликів, воєнного...