Богдан Прилепа, якого звинувачують у крадіжці майже мільярда гривень волонтерських коштів через криптобіржу Qmall, утік до Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак найцікавіше в цій історії — не сама афера чи зв’язки Прилепи з російською злочинністю, а те, хто з української влади міг сприяти шахрайській схемі, що отримала підтримку на державному рівні. Про це пише «Викривач».
Схема роботи «першої української криптобіржі» Qmall була простою:
Цю модель раніше відпрацював Микола Удянський, партнер Прилепи, у криптопіраміді E-Dinar. У випадку Qmall токен на піку коштував ≈1,5 долара, але згодом став нікчемним, а виведення коштів із біржі виявилося неможливим.
Розкрутка Qmall збіглася з початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Паралельно Прилепа позиціонував себе як волонтер, закликаючи переказувати кошти «на ЗСУ». Насправді він уже перебував в ОАЕ, куди втік незабаром після 24 лютого. Афера тривала понад рік і викрилася лише наприкінці 2023 року, коли користувачі Qmall не змогли вивести гроші.
Прилепа стверджував, що «допомагав розробляти» закон «Про віртуальні активи». Мінцифри не коментувало і не спростовувало цю заяву, що дозволяє припустити її правдивість. Це викликає запитання до міністра Михайла Федорова: чому до розробки закону залучили людину з сумнівною репутацією? На момент співпраці Прилепа вже мав шлейф шахрайських проєктів із Удянським, зокрема бірж Qmall, Tidex і Coinsbit.
СБУ звинуватила Прилепу у зв’язках із російськими спецслужбами, стверджуючи, що зібрані кошти пішли на потреби армії РФ. Цікаво, що Qmall, Tidex і Coinsbit просував Євген Черняк, бізнесмен, який багато років продає алкоголь у Росії. Інтерв’ю Черняка з Удянським вийшло 18 лютого 2022 року, за тиждень до вторгнення. Тоді Прилепа та Удянський активно шукали інвесторів.
Після викриття афери Удянський звинуватив Прилепу в шахрайстві, на що той відповів аналогічними звинуваченнями. Обидва мають схожий бекграунд: Удянський відомий аферою E-Dinar, а Прилепа — спільними проєктами з ним. У 2024 році три їхні біржі потрапили до кримінальної справи про привласнення волонтерських коштів.
Афера Прилепи викликає низку запитань:
Матеріали слідства не дають відповідей, а відсутність Прилепи в розшукових списках може свідчити про «домовленості».
Афера Qmall поєднала шахрайство, волонтерську ширму та ймовірну підтримку влади. Зв’язки Прилепи з Удянським, Черняком і російськими структурами, а також його участь у розробці закону вказують на системні проблеми в контролі за діяльністю сумнівних осіб. Історія потребує ретельного розслідування, щоб встановити всіх причетних.
Колишній керівник ДП «Конярство України» Костянтин Згара, якого звинувачували в доведенні підприємства до банкрутства через…
Вища рада правосуддя (ВРП) 15 квітня 2025 року звільнила суддю Вінницького окружного адміністративного суду Андрія…
Юрій-Володимир Климко, начальник територіального сервісного центру МВС №4651 у Львові, їздить на автомобілі, зареєстрованому на…
Мережі автозаправних станцій «БРСМ-Нафта» та Motto не сплатили податки на суму понад 1 млрд грн,…
Ексспіввласник ПриватБанку Геннадій Боголюбов, який у червні 2024 року покинув Україну за чужим паспортом, оселився…
У квітні 2025 року завершилися тендери на капітальний ремонт доріг у Херсонській області, де перемогу…