Богдан Прилепа, якого звинувачують у крадіжці майже мільярда гривень волонтерських коштів через криптобіржу Qmall, утік до Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак найцікавіше в цій історії — не сама афера чи зв’язки Прилепи з російською злочинністю, а те, хто з української влади міг сприяти шахрайській схемі, що отримала підтримку на державному рівні. Про це пише «Викривач».
Схема роботи «першої української криптобіржі» Qmall була простою:
Цю модель раніше відпрацював Микола Удянський, партнер Прилепи, у криптопіраміді E-Dinar. У випадку Qmall токен на піку коштував ≈1,5 долара, але згодом став нікчемним, а виведення коштів із біржі виявилося неможливим.
Розкрутка Qmall збіглася з початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Паралельно Прилепа позиціонував себе як волонтер, закликаючи переказувати кошти «на ЗСУ». Насправді він уже перебував в ОАЕ, куди втік незабаром після 24 лютого. Афера тривала понад рік і викрилася лише наприкінці 2023 року, коли користувачі Qmall не змогли вивести гроші.
Прилепа стверджував, що «допомагав розробляти» закон «Про віртуальні активи». Мінцифри не коментувало і не спростовувало цю заяву, що дозволяє припустити її правдивість. Це викликає запитання до міністра Михайла Федорова: чому до розробки закону залучили людину з сумнівною репутацією? На момент співпраці Прилепа вже мав шлейф шахрайських проєктів із Удянським, зокрема бірж Qmall, Tidex і Coinsbit.
СБУ звинуватила Прилепу у зв’язках із російськими спецслужбами, стверджуючи, що зібрані кошти пішли на потреби армії РФ. Цікаво, що Qmall, Tidex і Coinsbit просував Євген Черняк, бізнесмен, який багато років продає алкоголь у Росії. Інтерв’ю Черняка з Удянським вийшло 18 лютого 2022 року, за тиждень до вторгнення. Тоді Прилепа та Удянський активно шукали інвесторів.
Після викриття афери Удянський звинуватив Прилепу в шахрайстві, на що той відповів аналогічними звинуваченнями. Обидва мають схожий бекграунд: Удянський відомий аферою E-Dinar, а Прилепа — спільними проєктами з ним. У 2024 році три їхні біржі потрапили до кримінальної справи про привласнення волонтерських коштів.
Афера Прилепи викликає низку запитань:
Матеріали слідства не дають відповідей, а відсутність Прилепи в розшукових списках може свідчити про «домовленості».
Афера Qmall поєднала шахрайство, волонтерську ширму та ймовірну підтримку влади. Зв’язки Прилепи з Удянським, Черняком і російськими структурами, а також його участь у розробці закону вказують на системні проблеми в контролі за діяльністю сумнівних осіб. Історія потребує ретельного розслідування, щоб встановити всіх причетних.
Українська судова система вкотре демонструє шокуючі результати у справах щодо резонансних трагедій. Київський районний суд…
Митні схеми з ухилення від сплати податків за допомогою підроблених європейських документів продовжують працювати в…
Державні підприємства аграрного сектору нерідко стають джерелом легкого збагачення для керівників, які за безцінь розпродують…
Вищий антикорупційний суд робить рішучі кроки щодо притягнення до відповідальності одіозних фігурантів минулих років, які…
Антикорупційна феміда знову демонструє м’якість до ключових фігурантів гучних розкрадань. Вищий антикорупційний суд визначив запобіжний…
Скандали навколо націоналізованих банківських структур продовжують відкривати нові деталі ручного управління державними активами. Парламентська Тимчасова…