У розпал війни, коли співпраця з агресором мала б означати кінець будь-якого бізнесу в Україні, деякі підприємці продовжують жити за принципом «і вашим, і нашим». Найяскравіший приклад — Антон Шухнін, власник мережі магазинів преміум-одягу Domino. Його історія — це не просто набір скандалів, а ціла система: прихований бізнес на окупованих територіях, легалізація майна через «суди» ДНР, продаж фальсифікату під виглядом люксу, мільйони несплачених податків і сотні тисяч доларів на піар, який маскує все це під «патріотизм». Розбираємо факти, документи та свідчення — крок за кроком.
Шухнін, уродженець Донецька, побудував імперію Domino на продажі одягу, який видається за елітний, але в реальності часто є китайськими копіями з завищеними в десятки разів цінами. Куртки «Loro Piana», що на фабриці в Китаї коштують 300 доларів, у його бутіках продаються за 5000 і більше. Але найголовніше — бізнес продовжує працювати в Росії та в окупованому Криму навіть після 24 лютого 2022 року.
Згідно з російськими реєстрами, з грудня 2014 по липень 2018 року в селі Укромне Сімферопольського району діяло ТОВ «Доміно груп», де Шухнін володів понад 50% разом з партнером Олександром Шавкуном. Офіційно фірма займалася будівництвом, хоча реальний профіль — торгівля одягом. Зараз компанія в стадії ліквідації, але сам факт її існування підтверджує зв’язки з окупованим півостровом.
У Ялті й досі працює магазин Domino Eight на набережній імені Леніна, 21. До 2017 року в Facebook він відкрито вказував Ялту як частину України, а зараз активно шукає персонал через Instagram. У Росії бізнес ховається під сайтом domino-principle.ru — інтернет-магазин, зареєстрований на підставну особу ІП Крістіну Бутильченко з Краснодарського краю (2022 рік). Асортимент і дизайн майже ідентичні українському domino.ua.
Шухнін ретельно видаляє з мережі всі згадки про російський напрямок, активно дає інтерв’ю про «патріотизм» і допомогу ЗСУ. Але дані з російських реєстрів spark-interfax.ru та українського YouControl свідчать про протилежне. Це вже не просто торгівля — це потенційна економічна співпраця з окупантом, яка має бути в полі зору СБУ та НАЗК.
Батьки Шухніна — Тетяна та Сергій — отримали громадянство РФ та «ДНР», щоб легалізувати сімейне майно в окупованому Донецьку.
Тетяна Шухніна в 2024 році зареєструвалася як ФОП у російських податкових органах (Межрайонна інспекція ФНС №1 по ДНР), отримавши ІПН та паспорт РФ. До того вона жила в Києві. У листопаді 2024 року Ворошиловський міжрайонний суд Донецька розглянув «сімейний спір» між Тетяною (позивачка), Антоном (відповідач) та Сергієм (третя особа). Предмет — поділ восьми об’єктів нерухомості: квартира на вул. Університетська, 25; п’ять квартир на вул. Челюскінців, 151; квартира на вул. Челюскінців, 140; квартира на пр-ті Ілліча, 52.
Це типова схема: фіктивний позов для визнання права власності в окупації, щоб не втратити активи в разі деокупації чи конфіскації. Сергій Шухнін залишився в Донецьку, де його бізнес (ТОВ «Азимут» та ФОП) має історію банкрутства з 2012 року. Легалізація через «суди» окупантів — це вже не просто корупція, а й потенційна зрада.
З 2011 по 2023 рік Шухнін незаконно реєстрував і використовував торгову марку італійського бренду Jacob Cohën в Україні. Заявки подавалися через литовську компанію UAB Domino grupe, при цьому він стверджував, що витратив 70 тисяч гривень на рекламу і є «відомим українським виробником».
У 2016 році Солом’янський райсуд Києва підтвердив реєстрацію. Але вже в 2018-му італійська Jacob Cohen Company S.P.A. подала позов. Після п’яти років судових баталій Печерський райсуд Києва в 2023 році анулював свідоцтво Шухніна і стягнув судові витрати. Попри це, мережа Domino й досі продає «джинси Jacob Cohën» за 25 тисяч гривень — найімовірніше, пошиті в Китаї чи В’єтнамі.
Клієнти масово скаржаться: один із покупців витратив 2200 євро на джинси та светр у київському бутіку, але речі швидко вийшли з ладу. Менеджер відмовив у поверненні, посилаючись на відсутність чека — класичний спосіб ухилення від податків і відповідальності.
Щоб відвернути увагу від скандалів, Шухнін витрачає сотні тисяч доларів на піар. Він передав вживане авто Mitsubishi L200 для ГУР Міноборони, але обіцяні 1000 дронів та інші машини так і не надійшли. На просування цього «патріотичного» кроку витрачено щонайменше 40 тисяч доларів.
Мережа приймала оплату в криптовалюті USDT (щоб уникати оподаткування), але після публікацій цю опцію прибрали з сайту — для VIP-клієнтів вона досі доступна. Це не маркетинг — це спроба відмити репутацію, яка десятиліттями будувалася на зв’язках з оточенням Януковича та ухиленні від сплати податків до бюджету.
Історія Антона Шухніна — це класичний приклад, як корупція пронизує бізнес від Донецька до Києва, з гілками в РФ та окупованому Криму. Фіктивні суди, підробки, прихований бізнес і фальшивий піар коштують Україні мільйони гривень несплачених податків і підривають репутацію країни. Закликаємо СБУ, НАЗК та податкову негайно перевірити ці схеми. Суспільство заслуговує на правду, а не на ілюзію «успішного патріотичного бізнесмена». Якщо нічого не зміниться, такі фігури й надалі збагачуватимуться за наш з вами рахунок.