Серпень 2026 року ознаменувався гучним ударом по тіньових фінансово-промислових імперіях країни: Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно вручили підозру одіозному агробізнесмену Василю Астиону в рамках резонансних проваджень «Форест Гамп» та «Форест Гамп / Феміда». Йому інкримінують участь у злочинній організації, масштабне рейдерське захоплення підприємств із загальною вартістю активів на 248 млн грн та легалізацію незаконно одержаних коштів. На внутрішніх аудіозаписах антикорупційних розслідувачів регулярно фігурував таємничий «Вася», якого слідство остаточно ідентифікувало саме як Астиона.
Ця кримінальна справа стала закономірним фіналом багаторічних тісних партнерських відносин родини Астионів з іншим знаковим гравцем українського бізнесу та політики — колишнім народним депутатом Віталієм Хомутинником.
1. Хронологія таємного партнерства: від агрохолдингів до фінансових схем
Шляхи бізнес-клану Астионів та структур Віталія Хомутинника перетиналися в найрезонансніших економічних історіях останнього десятиліття:
2018 рік (Dnipro Agro Alliance): Структури Василя та Євгена Астионів у партнерстві з одіозним Михайлом Кошляком отримали офіційний дозвіл АМКУ на повну консолідацію агрогіганта Dnipro Agro Alliance. Це сталося одразу після того, як Віталій Хомутинник вийшов із капіталу (його структури Ukroagro Alliance та KMA Group контролювали понад 50% та 25% відповідно). На той момент загальний земельний банк агрогрупи перевищував 50 тисяч гектарів. Того ж року внаслідок жорсткого корпоративного конфлікту до орбіти Астионів перейшов і відомий Хорольський завод дитячих продуктів харчування.
2019 рік (ТДЦ «Республіка»): Один із найскандальніших епізодів українського ринку нерухомості. Права вимоги збанкрутілого банку «Надра» за кредитами недобудованого ТРЦ спочатку виставили на аукціон за астрономічні 2,59 млрд грн, проте зрештою продали компанії «Солтекс Капітал» усього за 777,1 млн грн — ціна впала на рекордні 70%. Згодом Антимонопольний комітет офіційно довів змову між учасниками торгів: «Солтекс Капітал», компанією «Толкфін» та фінансовою компанією «Фінгруп Фактор», яка належала родині Астионів (по 45% володіли Василь та Євген, а 10% — їхня мати Ольга). Хоча компанії отримали штрафи, судові тяганини тривали аж до Верховного Суду.
2023–2024 роки (Трансформація «Фінгруп Фактор»): У грудні 2023 року НБУ демонстративно анулював ліцензії «Фінгруп Фактор» через відмову допустити регулятора до перевірки. Проте вже у лютому 2024-го АМКУ дивним чином дозволив цій же компанії придбати контрольні частки (понад 50%) у «Девелоперській компанії „Каскад“» та «Інтер Вей Капітал» — структурах, що належали безпосередньо Віталію Хомутиннику. Перед цим компанія оперативно змінила назву (видаливши слово «фінансова») та профіль із кредитування на бізнес-консалтинг.
«Укрнафтобуріння» та Сахалинське родовище: Масштабний нафтогазовий актив Хомутинника, де через офшорні компанії (зокрема Deripon Commercial) акумулювалися мільярдні потоки (сам Хомутинник публічно заявляв про партнерство з Ігорем Коломойським). У 2023 році корпоративні права підприємства були заарештовані та передані спочатку в управління АРМА, а згодом — державній компанії «Укрнафта» на тлі гучних заяв Хомутинника та Павла Фукса про свій «вихід із проєкту».
2. Що саме перевіряють силовики?
Серпнева підозра НАБУ Василю Астиону остаточно переводить розслідування з площини теоретичних медійних публікацій про закордонне майно, закриті яхти та приватну авіацію в поле жорсткого та безкомпромісного кримінального процесу.
Детективи Національного антикорупційного бюро наразі досліджують не лише конкретні рейдерські епізоди із захоплення бізнесу, а й першоджерела походження капіталів, реальні джерела фінансування купівлі стратегічних активів, причини аномального падіння цін на державних аукціонах (як це було у випадку з продажем ТРЦ «Республіка») та приховані механізми перерозподілу державного й приватного майна між ключовими фінансово-промисловими кланами країни.