Попри скасування пайових внесків у 2021 році, забудовники Києва заборгували місту 2,66 млрд гривень. Борг накопичився за договорами 2003-2013 років, значну частину суми складають інфляційні нарахування та пеня. На початок 2025 року в судах розглядається 96 справ щодо стягнення боргів на 1,4 млрд гривень. Цікаво, що 83 з них були ініційовані лише у 2024 році, коли на проблему звернула увагу прокуратура.
Про це повідомляє редакція “КВ”.
КМДА не розкриває інформацію про те, скільки коштів забудовники мали б сплатити за 2015-2024 роки. Відомо лише, що за цей період було укладено 1807 договорів та розрахунків, а до бюджету надійшло 3 млрд гривень. Найбільші надходження зафіксовано у 2017 році (793,4 млн), найменші – у 2022-му (7,3 млн). Однак, точна сума потенційних надходжень залишається невідомою.
Одна з гучних справ – №910/9020/24. Прокуратура вимагає від ТОВ “Капітал-Схід” сплатити 22,2 млн гривень за ЖК “Французький квартал-2”. Компанія не уклала договір пайової участі, а ДАБІ видала сертифікат експлуатації без відповідних платежів. КМДА стверджує, що забудовник не мав підстав для звільнення від сплати.
Схожа ситуація у справі №910/12561/23. Департамент економіки КМДА вимагає від “Ріверсайд Девелопмент” та “Комплекс Рибальський” 15,8 млн гривень за житловий район “Рибальський”. У першій інстанції КМДА програла, але справу передали на повторний розгляд.
Ще один випадок – справа №910/10627/24, де суд відмовив КМДА у стягненні 113,3 млн гривень з ПрАТ “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій”. Забудовник уклав договір у 2008 році, але чиновники вважають, що кошти були сплачені не в повному обсязі.
Юрист Олександр Дядюк вказує, що КМДА активізувалася у стягненні боргів лише після втручання прокуратури. Довгий час пайові внески просто не сплачувалися, хоча це суперечило законодавству. “Не за красиві очі це ігнорувалося”, – наголошує він.
Пайова участь – це внески забудовників до міського бюджету на розвиток інфраструктури. У 2019 році Верховна Рада ухвалила закон, який з 2021 року звільнив забудовників від нових договорів. Однак, платежі за раніше укладеними угодами залишилися чинними.
Раніше забудовники зобов’язані були укладати договори пайової участі з КМДА до введення будівлі в експлуатацію. Без підтвердження сплати відповідних внесків отримати дозвіл на експлуатацію було неможливо. Проте ДАБІ часто видавала такі дозволи без перевірки, що й призвело до нинішніх багатомільярдних боргів.
Забудовники Києва заборгували місту мільярди, а чиновники КМДА довгий час “не помічали” проблеми. Лише після втручання прокуратури міська влада почала активніше подавати позови, однак багато справ ще на початкових стадіях розгляду. Водночас КМДА уникає розголошення повної суми потенційних надходжень, що викликає питання про масштабність проблеми.
Зазначимо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі ліворуч). Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч).
Український IT-сектор під час війни дедалі частіше стає ареною не лише для інновацій, а й…
Українська митниця вже десятиліттями залишається найпотужнішою годівницею для корупціонерів у погонах, де декларування скромних доходів…
Українські місцеві громади продовжують потерпати від зухвалих земельних схем, де під прикриттям бюрократичних процедур стратегічні…
Український фінансовий ринок та сфера електронних платежів продовжують залишатися у залаштунках масштабних корупційних та безпекових…
Український цифровий простір та світ криптовалют продовжують генерувати витончені технологічні скандали, де новітні інструменти штучного…
Українська політична та бізнесова еліта минулих років разом із зухвалими ділками епохи нелегальних онлайн-казино продовжують…