Бюрократичний абсурд на 57 мільйонів: Як через бездіяльність АРМА російський метанол на ОПЗ «продавали» до першого удару дрона

Уявіть ситуацію: ви залишили машину на платній стоянці, а коли прийшли її забрати через рік, вам виставили рахунок за паркування, який утричі перевищує вартість самого авто. Продати таку машину неможливо, адже разом із нею покупець «купує» мільйонний борг. Саме за цією безглуздою логікою в Україні згорів арештований актив вартістю 57 мільйонів гривень. Тільки замість елітного авто там були 1523 тонни російського метанолу, а замість стоянки — Одеський припортовий завод (ОПЗ).

Про шокуючу математику чиновницького недбальства розповів колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанін.

Математика дерибану: 247 мільйонів за актив вартістю 57

Історія розпочалася у грудні 2024 року, коли Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення передати АРМА в управління шляхом реалізації (продати) 1523,7 тонни технологічного метанолу з РФ, що зберігався в резервуарі ОПЗ.

У квітні 2025 року провели незалежну оцінку: ринкова вартість метанолу склала 56,92 млн грн.

Проте далі вступила в дію «бюрократична магія»:

• Митний збір: Одеська митниця нарахувала 44,9 млн грн митних платежів, адже сировина не була розмитнена.

• Апетити ОПЗ: Одеський припортовий завод заявив, що зберігання метанолу коштує грошей, і виставив рахунок у 145,1 млн грн, вимагаючи закласти цю суму в ціну лота.

Загальна сума, яку змушували заплатити потенційного покупця, сягнула майже 247 мільйонів гривень! Торги в системі «Prozorro.Продажі» очікувано провалилися тричі — купувати актив із трикратним боргом охочих не знайшлося.

Пів року саботажу та пряме порушення закону

Найгірше у цій історії — чиновники АРМА мали законний вихід із глухого кута, але свідомо ним не скористалися.

Згідно зі ст. 21-6 Закону про АРМА, якщо витрати на зберігання майна за рік перевищують 30% його вартості, таке майно підлягає негайному продажу без згоди власника. У випадку з метанолом вартість зберігання сягнула 255%, що у вісім разів перевищує критичний поріг! Агентство самостійно процитувало цю норму у своїх паперах, проте не пальцем об асфальт не вдарило для її застосування.

Більше того, з грудня 2025 року конкурсна комісія АРМА, яка обирає майданчики для торгів, просто припинила збиратися. Засідання саботувалися пів року поспіль, а на офіційний запит про кількість проведених зустрічей відомство видало 5 сторінок відписок без жодної конкретної цифри.

Прильоту дрона чекали більше, ніж приватної ініціативи

Навесні 2026 року, після візиту прем’єр-міністра на Одещину, АРМА спробувало спішно спихнути токсичний актив на Міноборони через примусове відчуження, проте оборонне відомство відхрестилося від метанолу.

Крапку в цій епопеї поставив ворожий ударний безпілотник. Навесні 2026 року російський дрон влучив прямо в резервуар ОПЗ — 1523 тонни метанолу згоріли вщент, а з ними «розчинилася» й проблема боргу в 247 мільйонів.

Фінал скандалу: Юридичне задзеркалля та кримінал від НАБУ

Коли наприкінці липня 2026 року в АРМА запитали про долю знищеного майна, там видали приголомшливу відповідь: виявляється, станом на 30 липня 2026 року метанол від прокурора за актом приймання-передачі взагалі юридично не передавався!

Тобто півтора року чиновники АРМА провели в імітації бурхливої діяльності — оглядали, оцінювали, виставляли на торги та листувалися з Міноборони, а коли майно згоріло, з’ясувалося, що «його й не було».

Абсурд не пройшов повз правоохоронців: 7 серпня 2026 року НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактом службової недбалості з тяжкими наслідками. Ключовою фігуранткою справи є чинна тимчасова очільниця АРМА.

Ситуація з метанолом — лише вершина айсберга: у 2025 році з виділених 98,6 млн грн на охорону та управління арештованими активами АРМА освоїло лише 371 тисячу гривень (0,4%), залишивши понад 42 тисячі об’єктів у повній невизначеності. І доки Одеський припортовий завод готують до приватизації за 4,3 мільярда гривень, держава навіть не змогла спромогтися прибутково прибрати з його території одну цистерну російської сировини.