Чернігівський апеляційний суд засудив колишнього заступника міністра з надзвичайних ситуацій Олега Авер’янова до семи років позбавлення волі. Однак одразу після оголошення вироку Авер’янов втік за кордон.
Крадіжка автомобіля Porsche Cayenne
Справа стосувалася крадіжки автомобіля Porsche Cayenne у його колишньої дружини Євгенії Авер’янової, з якою він розлучився ще 2015 року. За її словами, машина мала залишитися в її власності, але зникла, а пізніше з’ясувалося, що Олег Авер’янов продав її. Після довгих років судових розглядів і численних звернень Євгенії до правоохоронних органів, справа дійшла до суду. У жовтні 2022 року Чернігівський районний суд ухвалив виправдувальний вирок Авер’янову, але через майже два роки апеляційний суд скасував це рішення і визнав його винним.
Багатошарова справа за участю впливових осіб
На перший погляд, справа може здатися звичайним майновим спором між колишнім подружжям, але за нею стоїть набагато складніша історія. Олег Авер’янов, будучи не тільки колишнім заступником міністра, а й впливовим підприємцем з великими активами в Чернігівській області, має багате кримінальне минуле. Він пов’язаний із Прилуцьким ОЗУ «Європа», одним із найвпливовіших злочинних угруповань України, члени якого мають тісні зв’язки з представниками влади на різних рівнях. Серед соратників Авер’янова – такі впливові фігури, як Валерій Дубіль, колишній народний депутат України.
Втеча як результат закулісних домовленостей
Незважаючи на свої зв’язки, Авер’янов опинився під ударом. Його вирок багато хто вважає частиною ширшої гри з переділу активів «європейців», і його втеча, на думку експертів, є наслідком закулісних домовленостей. Питання викликає і той факт, що, незважаючи на тяжкість вироку, Авер’янов зміг безперешкодно покинути Україну. ДПСУ досі не надає інформації про те, як саме йому вдалося перетнути кордон.
Політичні та економічні інтереси у кримінальній справі
Таким чином, вирок і втеча Олега Авер’янова вказують на складні внутрішні процеси боротьби за контроль над активами та впливом. Поточна ситуація показує, що навіть за наявності серйозних кримінальних звинувачень за економічні злочини, реальні рішення залежать від політичних та економічних інтересів більш впливових гравців.