Українська правоохоронна система вкотре довела: закон існує виключно для пересічних громадян, тоді як для політичної еліти та мільйонерів діє негласна недоторканність. Яскравим підтвердженням цього став безславний фінал резонансного кримінального провадження № 62022000000000619, відкритого Державним бюро розслідувань у серпні 2022 року проти топ-чиновників, нардепів та силовиків, які під час повномасштабної війни втекли з країни та розкішно отаборилися на Лазуровому березі.
За чотири роки директор ДБР Олексій Сухачов зупинив розслідування у найцинічніший спосіб — поступово звівши масштабну справу проти «елітних утікачів» до комічних перевірок декларацій якихось провінційних райдепутатів.
Коли справа тільки починалася, її розмах вражав: у фокусі слідчих опинилися одіозні народні депутати Ігор Абрамович та Вадим Столар, колишній головний борщівник економіки у Нацполіції Сергій Вязьмикин, одіозні брати Суркіси та бізнесмен Вадим Ермолаев.
Проте щойно слідство вперлося у реальні інтереси цих фігурантів — зокрема, почало розкручувати епізод із переоформленням елітного позашляховика Mercedes-Benz GLS 400 родини Столара за підробленими документами у липні 2022 року — механізм «зливу» запрацював на повну потужність.
Етап 1 (Зачистка верхівки): Усі прізвища топ-політиків і мільйонерів кудись магічним чином зникли із судових матеріалів.
Етап 2 (Зниження градуса): Слідство спустилося на рівень дрібних обласних чиновників, які їздили до Європи у липові відрядження.
Етап 3 (Фарс і імітація): На сьогодні в реєстрі красується вже 134 судові ухвали, але нуль вироків щодо головних героїв. Натомість ДБР «героїчно» перевіряє папери депутатів районних рад.
Поки керівництво ДБР забезпечувало комфортну тишу для фігурантів, їхнє життя склалося «успішно»: Абрамович та Вязьмикин продовжують спокійно жити за кордоном, Ермолаев вирішує свої бізнес-проблеми, а Столар повернувся лише через паралельний тиск з боку НАБУ.
Каденція Олексія Сухачова на чолі ДБР добігає кінця, залишаючи по собі відчуття тотальної безнадії та політичного договорняку. «Батальйон Монако» продемонстрував головне: в українській реальності війна є трагедією для мільйонів, але водночас чудовою нагодою для корупціонерів у погонах конвертувати гучні кримінальні справи у мовчазну лояльність та власне збагачення.
Поки український народ веде криваву визвольну війну проти російського агресора, вітчизняні олігархи продовжують тримати свої…
Українська антикорупційна архітектура вкотре демонструє свою глибоку імпотентність та кругову поруку, коли мова заходить про…
В українській антикорупційній реальності знову підтвердилося головне правило: масштабні тіньові схеми живуть і процвітають виключно…
Система казначейських проводок «Spending» розкрила класичну ілюстрацію цинічного розпилу державних коштів під час фінансової кризи.…
Український антикорупційний сектор, який десятиліттями позиціонував себе як головний рушій реформ та моральний арбітр нації,…
Українська медицина знову демонструє цинічний діагноз: гучні затримання та антикорупційні спецоперації тут слугують не очищенню…