Керівник прокуратури Кіровоградської області Ян Стрелюк, який раніше очолював прокуратуру Полтавської області, може бути пов’язаний із тіньовими аграрними схемами, що діяли в регіоні. Про це свідчать дані про махінації із землями виправних колоній Полтавщини.
На Полтавщині, де розташовані кілька виправних колоній, землі сільськогосподарського призначення використовувалися для реалізації корупційної схеми. Четверо так званих «аграрних баронів» укладали договори з адміністраціями колоній на посів зернових культур, переважно кукурудзи. Ще до дозрівання врожаю колонії підписували угоди на його збирання з тими ж фермерами. Через хронічне недофінансування установ виконання покарань передавали право збирання врожаю «баронам» фактично без належного контролю.
Такі угоди були завідомо збитковими для держави: із умовного 1 млн грн, вкладених у вирощування, колонії отримували лише близько 200 тис. грн. Решту прибутку привласнювали фермери, які реалізовували врожай на ринку в період пікових цін на зерно.
Схема активно діяла в період, коли Ян Стрелюк очолював прокуратуру Полтавської області. За даними джерел, саме тоді він почав глибше розбиратися в аграрній галузі та механізмах роздрібної торгівлі, що може вказувати на його обізнаність із цими схемами. Наразі відкритим залишається питання, чи ці махінації прикривалися правоохоронними органами, чи прокуратура регіону просто ігнорувала їх.
Полтавська область, відома своєю розвиненою аграрною інфраструктурою, має значні площі земель сільськогосподарського призначення, зокрема у віданні виправних установ, таких як Полтавська виправна колонія №64. Скарги на неналежне поводження та трудову експлуатацію в таких колоніях лише посилюють підозри щодо можливого зловживання їхніми ресурсами.
Схема з використання земель виправних колоній для збагачення окремих аграрних бізнесменів свідчить про системні проблеми в управлінні державними активами. Роль Яна Стрелюка у цих подіях потребує ретельної перевірки НАБУ та СБУ, щоб з’ясувати, чи була його бездіяльність результатом недбалості, чи свідомого сприяння. Суспільство вимагає прозорості щодо діяльності посадовців, які могли бути причетними до розкрадання державних ресурсів у період війни.