Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), створена для забезпечення прозорості грального бізнесу в Україні, опинилася в центрі скандалу через можливу причетність до цензури незалежної журналістики. За даними бази Lumen, посадовиця КРАІЛ могла сприяти блокуванню розслідувань про українського бізнесмена Максима Криппу, ключового гравця у сфері онлайн-гемблінгу.
У червні 2025 року база Lumen зафіксувала DMCA-скаргу на матеріал проєкту «Наші гроші», який стосувався придбання Максимом Криппою маєтку в Козині вартістю близько 300 млн грн. Формальним покупцем виступила компанія, зареєстрована в Броварах за адресою, пов’язаною з Криппою. Ця адреса також фігурує в документах компанії «СмартЛенд», яка раніше купила готель «Дніпро» і має зв’язки з російським бізнесменом Олегом Бойком та брендом онлайн-казино «Вулкан».
Скаргу подав сайт uGame.in.ua, який скопіював розслідування та на цій підставі вимагав блокування оригіналу в Google. Домен сайту зареєстрований на Юлію Бурковську, тодішню очільницю рекламного комітету КРАІЛ.
КРАІЛ створена у 2020 році за ініціативи Давида Арахамії та Данила Гетманцева, представників владної фракції, і перебувала під їхнім політичним впливом. Відомство неодноразово критикували за непрозорість і можливі зв’язки з учасниками грального ринку. У квітні 2025 року КРАІЛ ліквідували, передавши її функції структурі «PlayCity» під Міністерство цифрової трансформації. Проте скарга на «Наші гроші» була подана ще за часів роботи КРАІЛ.
Паралельно структури, пов’язані з Криппою, проводять кампанію з дезінформації, створюючи сотні фейкових сторінок про «Максима Криппу» як бразильського футболіста, танцюриста чи вулканолога. Ці сторінки не містять критики, але витісняють із пошукової видачі Google реальні публікації про бізнесмена. Хоча ефективність таких дій обмежена, їхній масштаб вказує на значні ресурси та мотивацію приховати правдиву інформацію.
Використання механізмів авторського права та державних посадовців для блокування журналістських розслідувань викликає серйозне занепокоєння. У контексті війни з Росією можливі зв’язки бізнес-структур із РФ, як у випадку з Криппою, набувають особливої ваги. Цей інцидент демонструє, як владні інструменти можуть обмежувати свободу слова в інтересах окремих осіб. Справа потребує незалежного розслідування для захисту інформаційної безпеки та репутації державних інституцій.
Прокуратура розслідує можливе розтрату бюджетних коштів на суму близько 1,4 млн грн, витрачених на так…
У мережі активно поширюються псевдоінвестиційні проєкти, які видають себе за професійні трейдингові спільноти. Вони пропонують…
28 жовтня 2025 року благодійний фонд «Повернись живим» отримав пожертвування у розмірі 1,83 млн грн…
Компанія ТОВ “Харківенергоремонт-холдинг”, що входить до корпоративної групи “ХАЕР”, у 2025 році виграла державних тендерів…
Віктор Шакирзян, який нині виконує обов’язки міського голови Рівного, до політики був справжнім будівельним магнатом…
Ексспівробітник Дергачівської прокуратури Харківської області Ілгар Гасанов — у центрі гучного скандалу 2017–2018 років: зв’язки…