Ліквідація через неспроможність «Інтеркоалтрейдінг»: Дмитро Коваленко за допомогою суду вивів активи та мінімізував ризики

Як засновник Adelon AG ліквідував підконтрольну структуру та закрив питання щодо колишніх операцій із постачанням палива

Підприємець Дмитро Коваленко, який володіє компанією Adelon AG, через процедуру визнання неплатоспроможними закриває ТОВ «Інтеркоалтрейдінг». Раніше діяльність цієї фірми вивчали представники силових відомств через підозри у транспортуванні вугілля з тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини за логістичним алгоритмом «перерваного транзиту».

Господарський суд Дніпропетровської області у межах судового провадження № 904/936/23 офіційно затвердив фінальний звіт ліквідатора, погодив ліквідаційний баланс та ухвалив рішення про припинення справи щодо банкрутства дніпровського підприємства «Інтеркоалтрейдінг» (код ЄДРПОУ 37912002).

Процес ліквідації було розпочато за ініціативою швейцарської структури Adelon AG. Підстави вважати, що Коваленко самостійно ініціював процедуру щодо власного ж активу, полягають у зв’язках менеджменту: у минулому посаду керівника там обіймав В’ячеслав Володимирович Мелентьєв. Цей же громадянин виступає співзасновником ТОВ «Гранова Україна» — ще одного підприємства з пулу Коваленка, яке наразі здійснює діяльність у портах Одеської області та фігурує у розслідуваннях Бюро економічної безпеки.

Свого часу керівні функції в «Інтеркоалтрейдінгу» також виконував адвокат із Харкова Роман Сергійович Воронов. Взаємопов’язаною особою серед засновників був Ігор Миколайович Тебін, відомий як колишній очільник ТОВ «Коал трейд» та ТОВ «Торговий дім “ЕГТ”». Арбітражним керуючим у процесі виступив Віталій Євгенович Шевченко. Сам розгляд справи було відкрито ще в середині весни 2023 року.

Коваленко через швейцарську компанію зафіксував у реєстрі кредиторські вимоги обсягом понад 162 млн гривень. Крім того, орган правосуддя погодив додаткові претензії від фіскальної служби на суму 2,4 млн гривень.

Під час проведення інвентаризаційного обліку та після отримання відповідей від профільних держструктур з’ясувалося, що фірма не володіє жодним реальним майном.

Єдиним реалізованим на торгах активом виявилося право вимоги: чотири окремі лоти дебіторської заборгованості загальним номіналом 53,34 млн грн продали на аукціоні за 69 тисяч гривень. Кінцевим покупцем зареєстрували столичне ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”». Такий результат виглядає закономірним, оскільки ця організація записана на Сергія Саприкіна — особу, яку пов’язують із Коваленком. У минулому це підприємство функціонувало під назвою «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Державний бюджет в особі податкових органів внаслідок цієї процедури не отримав жодних виплат. Суд зауважив, що ознак умисного чи фіктивного доведення до неплатоспроможності не виявлено, а фінансове становище фірми погіршилося через об’єктивні економічні чинники.

Варто нагадати, що засновник Adelon AG Дмитро Коваленко розпочав операції з відвантаження вугільної продукції з ОРДЛО для потреб ПАТ «Центренерго» у 2019 році. Восени того року декларувалося рішення про переорієнтацію закупівель на європейських постачальників задля зниження суспільної напруги, проте фактично ці контракти слугували лише прикриттям, оскільки паливо продовжували везти з непідконтрольних територій. До цього моменту забезпеченням «Центренерго» паливом займалася компанія «Нафта Форс», яку пов’язували з бізнес-групою «Приват» підприємця Ігоря Коломойського.

У документальному супроводі місцем походження продукції зазначалися РФ та Республіка Білорусь. Після розголосу у пресі до логістики залучили швейцарського посередника Adelon AG. Кінцевими пунктами призначення палива виступали Зміївська та Трипільська ТЕС. Офіційні звіти вказували на транспортування сировини з Сибіру для швейцарської фірми, проте за рахунок використання механізму «перерваного транзиту» вантажі фактично не залишали меж України. Одразу після цього продукція перенаправлялася на об’єкти «Центренерго».

Дмитро Коваленко побудував роботу з імпорту палива за схемою штучного транзиту. За документами експортні потоки прямували до Молдови, Польщі, Румунії, Іспанії чи Швейцарії, тоді як реальне розвантаження залізничних вагонів відбувалося на українських станціях.

У 2018 році уряд РФ заблокував прямі поставки вугілля до України як крок у відповідь на українські санкції, а перед цим діяла заборона на транзит російського палива європейським клієнтам через українську залізницю. Проте з 1 червня 2019 року експорт та транзит відновили в межах визначених квот для окремих компаній з РФ. Як виявилося згодом, логістику здійснювали не лише офіційні власники квот. Раніше Коваленко задіював компанію Bremer Trading Limited та аналогічні споріднені структури для легалізації паливних об’ємів в Україні, проте згодом перевів операції на Adelon AG.

Назва Bremer Trading тривалий час фігурувала у журналістських розслідуваннях щодо махінацій із транзитними вантажами, через що Коваленко вирішив нівелювати ризики та здійснити реструктуризацію бізнес-процесів. Отримані від угод кошти, за наявними даними, акумулюються на банківських рахунках у Монако.

У Міністерстві енергетики на той момент склалися специфічні умови. Існував офіційний державний закупник — ДП «Держвуглепостач», створений спеціально для консолідації ресурсів та централізованого постачання на «Центренерго». Проте це підприємство фактично не залучалося до процесів.

У листопаді 2019 року Служба безпеки України оприлюднила результати викриття схеми з «перерваним транзитом». Представники спецслужби підтвердили, що організатори розгорнули в країні мережу компаній, які закуповували вугілля у представників незаконних формувань, маскуючи його під російський імпорт. Надалі сировина за фіктивним супроводом відправлялася на теплоелектростанції та до країн Європейського Союзу. У межах розслідування за статтею 258-5 Кримінального кодексу України (фінансування тероризму) оперативники СБУ тоді звітували про затримання одного з фігурантів цього бізнесу.