Протистояння навколо масштабної забудови столичних територій знову привернуло увагу правоохоронних органів. Офіс Генерального прокурора офіційно повідомив про успішне стягнення майже 132 мільйонів гривень несплаченого земельного податку з компаній, пов’язаних зі скандальною столичною забудовницею, фігуранткою розслідувань НАБУ Владиславою Молчановою та кіпрською структурою SPARENTON LIMITED.
Йдеться про резонансний проєкт знищення унікальних природних ландшафтів на київських Осокорках заради зведення чергових житлових комплексів (Stolitsa Group).
Схема ухилення: роки несплат за комунальну землю
Як встановило слідство, упродовж 2017–2024 років комерційні структури фактично ігнорували свої фінансові зобов’язання перед громадою столиці. Товариство безперешкодно користувалося масштабною ділянкою площею 176 гектарів комунальної землі, виділеної під житлове будівництво, але при цьому не сплачувало до міського бюджету обов’язковий земельний податок.
Накопичення мільйонних боргів тривало роками, поки ситуацією не зайнялися правоохоронці. Після відкриття кримінальних проваджень забудовники були змушені перерахувати до бюджету 132 млн грн заборгованості.
Прокуратура стягує борги, але залишає землю забудовникам?
Попри формальну перемогу силовиків у фінансовому питанні, експерти з містобудування звертають увагу на серйозні правові колізії, які свідчать про ймовірне збереження корупційних схем.
Відомий експерт із містобудування Георгій Могильний наголошує на тому, що Офіс генпрокурора мав усі законні підстави та можливості піти далі — а саме ініціювати скасування незаконних договорів оренди.
-
Оскільки наявність величезного боргу та грубих порушень уже доведена в судах, орендар (зокрема ТОВ «Контактбудсервіс», яке наразі перебуває в стані банкрутства) втратив будь-яке законне право на поновлення договорів оренди. Згідно із Земельним кодексом України (ст. 134) та профілюючим законодавством, право на пролонгацію має лише той, хто належним чином виконував свої обов’язки.
-
Попри це, комунальну землю, ринкова вартість якої в рази перевищує стягнуту суму боргу, фактично протиправно повернули під забудову через механізми поновлення договорів із компаніями, які не мали на це жодних юридичних підстав.
Виходить парадоксальна ситуація: держава та місто стягують із забудовників накопичені борги за минулі роки, проте закривають очі на подальше утримання гектарів дорогоцінної столичної землі сумнівними структурами всупереч нормам чинного законодавства та позиції Верховного Суду.