Мільйонні дерибани під час війни: як власник «Укркарта» Ігор Фісун ховає статки на тлі краху бізнесу та тіньових схем Pin-Up

Поки українська економіка потерпає від наслідків війни, а державні бюджети виборюють кожну гривню, вітчизняні фінтех-ділки продовжують крутити сумнівні фінансові маневри. У фокус уваги медіа та антикорупційних розслідувачів потрапив одіозний банкір і власник низки платіжних структур Ігор Фісун. Його останні фінансові операції викликають величезні запитання у суспільства: на тлі тотального занепаду власного легального бізнесу він масово виводить і ховає мільйонні капітали.

Депозитна аномалія: 23 мільйони з повітря

Згідно з банківськими виписками, що опинилися в розпорядженні ЗМІ, 5 лютого Ігор Фісун здійснив дивовижну за своєю оперативністю транзакцію. Він переказав 23 мільйони гривень зі свого рахунку в банку «Південний» на особистий рахунок в «Акордбанку», після чого в той самий день упакував усю суму на вигідний депозит.

Найцікавіше у цій історії те, що офіційні документи жодним словом не пояснюють походження цих величезних грошей [cite: . Де взялися десятки мільйонів у розпал фінансової кризи окремих підприємств бізнесмена — залишається за кадром, проте експерти з економічної безпеки одразу угледіли в цьому класичні схеми виведення активів від можливого моніторингу.

Збитки «Фінекспресу» проти розкішних накопичень

Особливого цинізму ситуації додає той факт, що мільйонний депозит з’явився синхронно з катастрофічним падінням показників головного фінансового активу Фісуна — платіжної установи «Фінекспрес», де він володіє 100% частки.

Контраст цифр вражає своєю корупційною красномовністю:

У 2024 році компанія процвітала на тлі державних контрактів та тіньових потоків, задекларувавши 265,45 млн грн доходу та 50,31 млн грн чистого прибутку.

У 2025 році, коли країна веде криваву війну за виживання, показники «Фінекспресу» різко обвалилися: дохід скоротився до жалюгідних 90,33 млн грн, компанія вилетіла у збитки на рівні 14,77 млн грн, а її активи скукожилися зі 156,09 млн грн до 72,5 млн грн. Штат підприємства при цьому скоротили вдвічі [cite: .

Виникає логічне запитання до правоохоронних органів: чому бізнес стрімко йде в мінус і звільняє людей, а кишені його власника раптово пухнуть від свіжих багатомільйонних траншів?

Держконтракти «Укркарта» та тіньовий слід російського казино Pin-Up

Окрім «Фінекспресу», Ігор Фісун міцно тримає під контролем технологічного оператора «Укркарт», який попри численні скандали продовжує освоювати бюджетні кошти за контрактами з «Укрпоштою» на суму близько 154,54 млн грн [cite: . Навіть попри офіційні штрафи від Національного банку України за несвоєчасне подання звітності, потік державних грошей до структури Фісуна не зупиняється.

Проте найбільшу загрозу національній безпеці становлять не просто фінансові махінації, а прямі й опосередковані зв’язки бізнес-оточення Фісуна зі скандальним нелегальним онлайн-казино Pin-Up (Red Core), яке тривалий час працювало в інтересах російського капіталу:

Ігор Зотько — колишній керівник підконтрольного Фісуну «Укркарта», який згодом очолив і став власником компанії «Укр Гейм Технолоджи» (офіційного оператора Pin-Up в Україні). Зотько вже фігурував у кримінальних провадженнях та був засуджений судом за пособництво державі-агресору, хоча й відбувся умовним терміном та угодою зі слідством.

Ярослав Фомицький — ще один менеджер, який спочатку керував структурами «Фінекспресу», а згодом сів у крісло керівника «Укр Гейм Технолоджи».

У матеріалах масштабних кримінальних розслідувань чітко простежується платіжний контур за участю таких сервісів і банків, як Interkassa, Tranzzo, «Укркарт» та «Оксі Банк» (де Фісун володіє міноритарним пакетом акцій та впливає на прийняття рішень) [cite: . Через цю розгалужену мережу мільярдні потоки грального бізнесу маскувалися під звичайні торговельні платежі, вимиваючи гроші з української економіки [cite: ].

Попри те, що держава в рамках спецоперацій та конфіскацій уже повернула до бюджету мільярди гривень, пов’язані з гральним синдикатом Pin-Up, постать самого Ігоря Фісуна досі дивним чином уникає реального кримінального переслідування. Громадськість вимагає від НАБУ, ДБР та Держфінмоніторингу негарне перевірити походження «звідкись взятих» 23 мільйонів гривень на депозиті та дати правову оцінку всій платіжній імперії бізнесмена, яка роками паразитує на державних контрактах та тіньових схемах.