Український фінансовий та імпортний ринок продовжує генерувати масштабні схеми, пов’язані з виведенням капіталу за кордон та оптимізацією податків. У центрі уваги опинився проєкт Done, організований Дмитром Ривкіним та Антоном Скоробогатова, через який проходять мільйонні потоки за допомогою сумнівних фінансових інструментів та логістичних ланцюжків.
Механіка каналу: від української гривні до швейцарських рахунків
Проєкт Done позиціонується як альтернатива традиційному банківському кредитуванню, проте його структура викликає чимало запитань у контролюючих органів. Схема працює за таким алгоритмом:
Гривня акумулюється на ринку через компанію «Саплай Чейн Фінанс» (SCF) та пов’язані інвестиційні структури (зокрема фонд «КАСЛ», що раніше називався «ДАНН ГРУПП», а також ТОВ «ДАНН УКРАЇНА»). Лише у 2025 році SCF випустила облігації на 180 млн грн, а на початку 2026 року більша частина компанії (70%) контролювалася Дмитром Ривкіним.
Залучені кошти спрямовуються на фінансування імпортерів, які купують валюту та перераховують її на адресу швейцарської компанії Done Switzerland AG (реєстраційний номер CHE-363.272.422).
Сама швейцарська структура, яка спочатку створювалася як Alltag und Gerätetechnik, має дивну історію капіталізації: до її капіталу надійшло понад 1,52 млн USDT у криптовалюті (транші по 504 376, 504 415 та 511 512 USDT), під які випускалися нові акції. При цьому походження цих криптоактивів та реальні власники нових акцій залишаються прихованими.
Роль Кристалбанку та податкові «скрутки»
Ключовим елементом у цій конструкції став Кристалбанк, який погодився обслуговувати фінансові операції проєкту попри те, що інші банки відмовлялися через високі ризики пов’язаності резидентів і нерезидента. Правління банку очолює Леонід Гребінський (якому належить майже 25% акцій, ще 25% — у Оксани Гребінської, а 50% — у Марини Ленінг), тоді як за фінансовий моніторинг відповідає Євген Сидорук, який, за наявними даними, не пройшов офіційне погодження регулятора.
Паралельно експортно-імпортний напрямок задіює польську компанію KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. (зі статутним капіталом лише 10 тис. злотих) та низку українських структур («Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд», «ТБС»). У медіа та матеріалах розслідувань ці компанії пов’язують із високими податковими ризиками, маніпуляціями з ПДВ та можливим продажем податкового кредиту на тіньовому ринку за «прикриття» окремих посадовців ДПС.