Мільйони на «офісах»: як київська нерухомість з орбіти підсанкційного Єрмолаєва стала прихистком для шахрайських кол-центрів

Поки НАБУ та САП у межах масштабної операції “Карфаген” проводять зачистку та розплутують схеми “кришування” шахрайських кол-центрів, редакція розпочинає серію аналітичних розслідувань про тих, хто залишається в тіні, але отримує найбільші дивіденди. Мова йде про власників комерційної нерухомості, які охоче здають поверхи під псевдоінвестиційні офіси. Ключове питання розслідування: чи справді орендодавці роками «не помічали», кому саме передають в управління цілі поверхи, і чому одні й ті самі об’єкти знову й знову стають епіцентром міжнародних афер?

Перший удар аналітичної уваги припав на столичні бізнес-центри, що працюють під брендом «ФІМ Центр» і прямо чи опосередковано пов’язані з підсанкційним дніпровським бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.

Дві адреси, один бренд і постійні скандали

Той факт, що комерційні площі під вивіскою «ФІМ Центр» у Києві дивним чином приваблюють організаторів сумнівних схем, фіксується не вперше.

У листопаді 2025 року журналісти зафіксували роботу підозрілого офісу на 5-му поверсі бізнес-центру на вулиці Лінійній, 17, неподалік від Протасового Яру. Тоді спостерігалося, як близько 25 молодиків щоранку масово прибували до будівлі на «роботу». До речі, правоохоронців та слідчо-оперативні групи сюди викликали ще в серпні 2024 року, проте ситуація не змінилася.

Ще один масштабний об’єкт мережі розташований на Лівому березі Києва — на вулиці Гніздовського, 1 (колишня Магнітогорська) у Деснянському районі. За цією адресою розслідувачі та користувачі соціальних мереж неодноразово фіксували роботу величезного кол-центру, який займав цілий поверх. За попередніми даними, там одночасно «працювало» до 300 осіб, серед яких помітили й іноземних громадян, зокрема з Туреччини.

Корпоративна павутина: що пов’язує «ФІМ Центр» та Вадима Єрмолаєва

Бренд «ФІМ Центр» об’єднує цілу низку юридичних осіб зі схожими структурами та бенефіціарами, які входять або входили до орбіти корпорації «Алеф»:

1. ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-3» (у 2025 році перейменоване на ТОВ «ЛАЙН-25») із юридичною адресою якраз на вулиці Лінійній, 17. Чинними кінцевими бенефіціарами значаться Станіслав Віленський (заступник голови Ради корпорації «Алеф») та Теймураз Гульбані. Водночас в історичних засновниках на платформах аналітики чітко простежуються сам Вадим Єрмолаєв та пов’язані структури.

2. ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр Магнітогорська-2» та ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-2», зареєстровані за тими ж адресами та пов’язані з менеджментом і партнерами групи.

Формально після введення санкцій РНБО Вадим Єрмолаєв мінімізував свою присутність у прямих реєстрах, переоформивши активи на топменеджерів та родичів. Проте виникає логічне запитання: чи міг бізнесмен та його оточення не знати, кому здаються в оренду цілі поверхи їхньої нерухомості?

Відхрещування від сина та міжнародний слід Milton Group

Сам Вадим Єрмолаєв у серпні 2026 року в інтерв’ю публічно дистанціювався від будь-яких незаконних схем. Зокрема, коментуючи затримання свого сина Артура Єрмолаєва на Кіпрі за запитом Інтерполу у грудні 2025 року, бізнесмен заявив, що той доросла людина і живе власним життям.

Нагадаємо, слідство пов’язувало Артура Єрмолаєва зі створенням та керівництвом знаменитою міжнародною імперією шахрайських кол-центрів Milton Group, яка у період з 2019 по 2022 роки ошукала довірливих громадян по всій Європі на понад 100 мільйонів євро. У квітні 2026 року його засудили до п’яти років позбавлення волі, проте за ґратами він пробув менш як п’ять місяців, отримавши умовне покарання.

«Золота» оренда: скільки коштує мовчання орендодавців?

Ціни на оренду у подібних бізнес-центрах вражають своєю масштабністю. На вулиці Лінійній офіційна ставка становить приблизно 305 грн/м² (з урахуванням операційних платежів), що дозволяє власнику отримувати близько пів мільйона гривень на місяць лише за один поверх. На вулиці Гніздовського вартість оренди цілого поверху площею 2000 кв. м стартує від 1 млн грн на місяць.

Проте учасники ринку нерухомості зазначають: коли йдеться про розміщення шахрайських кол-центрів, реальні неформальні ставки можуть зростати вдвічі чи втричі. Адже ризики для орендодавця колосальні, і покривати подібний бізнес здатні лише ті, хто зацікавлений у надприбутках.

Що у сухому залишку?

Українське законодавство формально не забороняє здавати комерційні квадратні метри. Проте коли правоохоронці раз по раз знаходять міжнародні афери в одних і тих самих будівлях підконтрольних структур, це перетворюється з простого «незнання» на ймовірну фінансову зацікавленість та співучасть.

Редакція вже готує офіційні інформаційні запити до власників бізнес-центрів та особисто до Вадима Єрмолаєва, аби з’ясувати, чи проводилася хоча б якась перевірка орендарів і чому за адресами «ФІМ Центру» роками безперешкодно працюють кіберзлочинці.