Паралельна фінансова імперія в тіні: як криптовалюта та мільярдні потоки БЕБ стали найбільшим корупційним гаманцем українських чиновників

Український ринок тіньових фінансів та нелегальних валютних операцій переживає небачений за своїми масштабами шок. Доки держава задихається від дефіциту бюджетних коштів на тлі жорстокої війни, у тіні створено потужну паралельну фінансову систему, де обертаються мільярди доларів, а готівка вимірюється сотнями мільйонів. Нещодавня гучна спецоперація Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офісу генерального прокурора з викриття розгалуженої мережі нелегальних обмінників і конвертаційних центрів оголила масштаби грандіозного корупційного схематузу.

Рекордні мільйони готівки та мільярдні тіньові потоки

Під час масованих слідчих дій детективи БЕБ вилучили рекордну за всю історію відомства суму кешу — 630 мільйонів гривень готівкою в еквіваленті (включно з різними валютами), тоді як загальний річний обіг цієї злочинної мережі експерти оцінюють у десятки мільярдів. Правоохоронці інкримінують організаторам ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та легалізацію злочинних доходів. За даними розслідувачів, за цією схемою стоїть відома на ринку група «Кит Group» («КІТ Group»), яка тривалий час активно використовувала віртуальні активи та послуги «перестановок» для обміну валют і транскордонних переказів у обхід будь-якого державного контролю.

Масштаби вражають: за оцінками аналітиків Chainalysis (Global Crypto Adoption Index), Україна міцно утримує лідерські позиції, посідаючи 7-ме місце серед 117 країн світу за активністю на криторинку. За період із середини 2024 по середину 2025 року з Україною пов’язували криптоактиви на колосальну суму близько 206,3 мільярда доларів (зростання на 52% за рік), а Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оцінює кількість українських користувачів віртуальних активів у 6,5 мільйона осіб при потенційному річному обігу ринку близько 100 мільярдів доларів.

Тіньові гравці та політичне кришування схем

Попри те, що Державна податкова служба фіксує кричущі кейси — наприклад, лише за перше півріччя 2026 року ДПС винесла аналітичні висновки щодо відмивання коштів через віртуальну крипту на загальну суму 9,3 мільярда гривень (із додатковими 1,56 млрд грн несплачених податків), державний бюджет не отримує з цього сегмента жодної копійки.

Ринок поділений на кілька ключових сегментів:

Криптобіржі (зокрема такі гіганти, як WhiteBit і Binance), які формують інфраструктуру анонімних переказів.

Онлайн-обмінники (ObmenAT24, Coin24, AnyExchange.best тощо), які під виглядом простих операцій фактично надають неліцензовані фінансові послуги.

«Конвертаційні центри» та пункти «перестановок» (такі як мережі, пов’язані з «КИТ Group», структури Євгена Пулі, Геннадія Нестєрова, Світлани Шапаренко та затриманого у серпні 2026 року власника Money 24/7 Андрія Смірнова), через які кошти виводяться за кордон мімо будь-якого валютного контролю Нацбанку.

У кулуарах Верховної Ради запевняють, що подібний нелегальний бізнес не зміг би існувати без потужного політичного «даху». Зокрема, до лобіювання інтересів окремих конвертаційних груп та гальмування законодавчих ініціатив експерти та джерела в правоохоронних органах приписують народних депутатів та впливових фігурантів парламентських комітетів. Головним політичним куратором та лобістом у питаннях крипторегулювання у парламенті називають керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамію, який замкнув на собі стратегічне узгодження всіх процесів.

Законодавчий глухий кут: чому закон про віртуальні активи блокується роками

Спроби ухвалити профільний закон про віртуальні активи тривають уже близько семи років, проте результату немає. Законопроєкт №10225-д, ухвалений за основу ще восени 2025 року, досі завис у підготовці до другого читання через запеклу боротьбу між Нацбанком (який вимагає жорсткої заборони обміну крипти на готівку та суворого фінмоніторингу) та комітетом ВР з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з Данилом Гетманцевим.

Тим часом організатори схем, шахрайські кол-центри та тіньові конвертатори через підконтрольних політиків і медіаресурси продовжують саботувати детінізацію галузі. Попри те, що ухвалення прозорих євроінтеграційних правил входить до вимог програми Ukraine Facility і має відбутися до кінця 2026 року, українські реалії показують: доки політичні еліти заробляють на тіньових мільярдах, криптовалюта залишатиметься найприбутковішим корупційним гаманцем країни.