Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Перша заступниця начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області – начальниця слідчого управління Інна…
Поки тисячі українців віддають останні кошти на ЗСУ, волонтерство та допомогу переселенцям, деякі бізнесмени продовжують…
Колишній одеський міліціонер часів Захарченка та Януковича Сергій Тимусяк подав декларацію кандидата на посаду заступника…
Telegram в Україні став одним із головних джерел новин — за даними опитування «Інтерньюз-Україна», його…
Генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець перетворив реформу лісової галузі на найбільшу корупційну монополію…
Начальник відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Олександр Косевич оформив на себе…