Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Прокурорка управління нагляду за додержанням законів Нацполіцією Київської міської прокуратури Вікторія Гончарова (Краєвська) не декларує…
Очільник прокуратури Кіровоградської області Ян Стрелюк домігся вилучення своїх декларацій за 2014–2024 роки з публічного…
Національна поліція розслідує кримінальне провадження №42022000000001167 проти компаній, пов’язаних із бізнесменом Вагіфом Алієвим, зокрема ТОВ…
Колишній лідер фракції Партії регіонів у Київраді Олексій Омельяненко, якого підозрюють у розкраданні коштів, придбав…
Справа народного депутата Сергія Кузьміних стала одним із найгучніших антикорупційних розслідувань в Україні: місяці оперативної…
Санкції РНБО щодо громадян і юридичних осіб рф почали вводитися в Україні починаючи з березня…