Слідчі дії Національного антикорупційного бюро в Офісі Генерального прокурора в межах масштабної операції «Карфаген» викрили розгалужену мережу неформального впливу на українську Феміду, епіцентром якої став Печерський районний суд міста Києва, відомий у кулуарах як «Печера». На тлі цих подій позиції голови суду Руслана Козлова опинилися під загрозою через його тісні родинні та кумівські зв’язки з фігурантами гучних розслідувань.
Злив секретної інформації та справа «адвокатів-вирішуків»
Головним тригером судової кризи стала справа адвоката Дмитра Борзих — колишнього заступника головного військового прокурора Анатолія Матіоса. У квітні 2025 року НАБУ офіційно вручило йому підозру через несанкціонований доступ до закритих контурів Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР).
За даними слідства, зловмисники з оточення Борзих здобули нелегальний доступ щонайменше до 100 кримінальних проваджень. Близько трьох десятків із них становили матеріали топкорупційних розслідувань НАБУ щодо одіозних фігурантів, серед яких зазначаються Кауфман, Ісаєнко, Козловський, Якимець, Насіковський, Грановський, Шевченко та Новинський.
Працювала налагоджена схема зливові та випередження: судді та окремі працівники апарату Печерського суду заздалегідь інформували фігурантів про плани правоохоронців провести обшуки, виїмки чи накласти арешти на активи. Додатковим елементом тиску слугували замовні експертизи через КНІСЕ та старі зв’язки у військово-прокурорських колах.
Мільярдні відкати, гемблінг та операція «Феміда»
Корупційний контур, пов’язаний із тандемом Борзих-Козлова, тривалий час забезпечував ухвалення вигідних, але відверто сумнівних рішень у корпоративних конфліктах та гральному бізнесі:
-
Справа Pin-Up: Восени 2024 року Печерський суд ухвалив скандальне рішення про зняття арешту з 2,6 млрд грн онлайн-казино Pin-Up. Лише згодом завдяки втручанню ДБР та рішенням Шевченківського суду кошти вдалося остаточно спрямувати у спецконфіскацію на користь держави.
-
Рейдерські оборудки: Через керовані ухвали Печерського суду реалізовувалися схеми з утримання захоплених бізнес-активів (зокрема в межах операції «Феміда», що стосувалася епізодів за участю забудовників Микитася та Столара).
Полювання на крісло голови Печерського суду та нові кланові маневри
На тлі паніки в суддівських кабінетах і неминучої відставки Руслана Козлова розгорнулася жорстка кулуарна боротьба за контроль над найодіознішим судом столиці. За інформацією джерел, голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов через заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова намагається просунути на посаду очільника Печерського суду Євгена Хайнацького.
Хайнацький, призначений суддею Печерського суду наприкінці 2020 року, встиг відзначитися в резонансних процесах — зокрема як слідчий суддя у справі інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи, де він обирав запобіжний захід із багатомільйонною заставою. Водночас журналістські розслідування неодноразово звертали увагу на його майнове положення та задекларовані масштабні об’єкти нерухомості у пристоличних Вишеньках.
Ситуація навколо Печерського суду яскраво демонструє глибоку корупційну кризу в судовій системі. Поки НАБУ продовжує розплутувати клубок інформаційних зливів та корупційних мереж, спроби переформатувати керівництво суду «своїми людьми» свідчать про те, що старі схеми намагаються врятувати всупереч антикорупційним зачисткам.