Правосуддя у справах Майдану знову демонструє свою «сліпоту» до злочинів минулого та зв’язків із країною-агресором. Святошинський районний суд Києва вдруге закрив кримінальне провадження щодо колишнього командира львівського «Беркута» Ростислава Пацеляка. Цього разу — через нібито «сплив строків давності». Потерпілі знову залишилися без законного відшкодування моральної шкоди за кров, пролиту під час Революції Гідності.
Справа перебувала на розгляді українських судів близько восьми років. Протягом цього часу Феміда так і не змогла дійти до судових дебатів, незважаючи на гори зібраних доказів і допити свідків. Через таку ганебну затягування навіть Вища рада правосуддісті (ВРП) була змушена застосувати дисциплінарне стягнення до головуючого судді.
У цьому конкретному епізоді Пацеляку інкримінували перевищення службових повноважень, жорстоке перешкоджання мирним зібранням і журналістській діяльності, а також насильство щодо державних і громадських діячів. Йдеться про події 18 лютого 2014 року, коли львівський «Беркут» під його командуванням спільно з харківськими силовиками жорстоко розганяв протестувальників на Майдані. Того дня загинули 23 протестувальники.
Попри закриття цього епізоду, за Пацеляком досі тягнуться ще три кримінальні справи: одна за фактом загибелі мітингувальників і дві щодо масових побиттів. За тяжчими статтями строк давності становить 15 років, тож у судової системи є ще близько трьох років, аби остаточно не «злити» і ці провадження.
Проте найбільший цинізм полягає в тому, хто саме уникає відповідальності. Як виявилося, Ростислав Пацеляк понад 20 років мав… російський паспорт, є військовослужбовцем запасу армії РФ і спокійно отримує російську пенсію. Українське громадянство він отримав лише у 2003 році перед виборами, після чого одразу влаштувався в українську міліцію.
Історія набула нового скандального забарвлення після того, як з’ясувалося: нещодавно Пацеляка все ж позбавили українського паспорта. Але це не завадило йому влаштувати дивовижне прикриття. Не маючи жодного військового обліку в Україні, одіозний ексберкутівець якимось дивом виявився заброньованим від мобілізації за поданням ТОВ «Метінвест». У відповідних документах зазначалося, що він нібито залучений до роботи… гуманітарного штабу.
Виходить класичний парадокс української реальності: поки одні герої кров’ю виборюють державу на фронті, колишні карателі Майдану з російськими паспортами та закритими через строки судимостями спокійно отримують броню від великого бізнесу.
Поки держава витрачає кожну копійну на виживання в умовах жорстокої війни, а українці збирають донати…
Поки країна мобілізує всі ресурси на відсіч ворогу та підтримку фронту, тилові чиновники продовжують освоювати…
Поки держава веде виснажливу війну та намагається очистити фіскальні органи від корупційних елементів, українська митниця…
Поки столиця України задихається від бюджетних дефіцитів, обстрілів та комунальних проблем, чиновники з команди мера…
Гральний бізнес та масштабні тіньові схеми продовжують залишатися джерелом колосальних корупційних ризиків, фінансових махінацій та…
Ця неймовірна історія нагадує сценарій голлівудського блокбастера, проте є абсолютно реальним і показовим кейсом про…