Рівно на третю річницю з моменту початку одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії України ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв почав давати викривальні показання. 14 травня 2026 року, відмовившись від послуг адвокатів, він з’явився до НАБУ і написав щире зізнання, де детально описав механізм розподілу хабаря від олігарха Костянтина Жеваго.
На підставі нових свідчень Князєва офіційні підозри в отриманні неправомірної вигоди отримали чинні судді Великої палати ВС Ірина Григор’єва, Жанна Єленіна, Ігор Желєзний, а також суддя у відставці Олександр Прокопенко, повідомляє видання Судовий репортер.
У травні 2023 року НАБУ затримало Князєва під час передачі траншу за ухвалення судом рішення на користь підконтрольної Жеваго групи Ferrexpo AG. Тоді під час обшуків у кількох суддів вилучили мічені купюри, проте Григор’єва, Єленіна та Желєзний проходили у справі як свідки, заперечуючи корупційну складову. За три роки процесу статус фігурантів кардинально змінився.
Версії підозрюваних: від «таємничих позик» до волонтерства
Кожен із чотирьох суддів, у яких знайшли мічені гроші, надав слідству власне екзотичне пояснення походження валюти:
Ірина Григор’єва
Суддя кілька разів змінювала свідчення. Під час обшуку вона заявила, що це гроші її доньки. Згодом на допиті стверджувала, що Князєв просто позичив їй кошти на купівлю нерухомості. У березні 2024 року вона навіть внесла до декларації 50 тисяч доларів США як позику від особи, чиє ім’я закрите таємницею слідства. НАЗК визнало декларцію недостовірною, оскільки письмового договору не існувало «через новий процесуальний статус позикодавця». Після вручення підозри у травні 2026 року Григор’єва скористалася статтею 63 Конституції та відмовилася від показань.
Жанна Єленіна
За її версією, Князєв передав їй гроші на благодійність. Начебто у Великій палаті існувала неформальна група суддів, які збирали кошти для потреб військовослужбовців, і цими фінансами опікувалася саме вона. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Андрій Кузь розкритикував цю версію:
«У Єленіної не виникло запитань, звідки у голови Верховного Суду 50 тисяч доларів — просто так він віддає на благодійність. Як це декларувати? А звідки в нього ці кошти? Взяла кошти і розпорядилась на власний розсуд».
Ігор Желєзний
Він також підтвердив факт отримання готівки в ресторані «Чумацький шлях» у селі Романків 13 травня 2023 року. Проте запевняє, що в пакеті було не 100 тисяч доларів (як зазначено в підозрі НАБУ), а лише 10 тисяч доларів, які він нібито мав відвезти миколаївській теробороні під час своєї відпустки. Зустріч була відкритою, тому Желєзний запевняє, що не підозрював криміналу, адже ексголова суду «донатив армії постійно».
Справа Олександра Прокопенка: «Окрема думка» та чорна папка
Справа судді у відставці Олександра Прокопенка суттєво відрізняється. У 2023 році він не голосував за потрібне Жеваго рішення, а письмово оформив «окрему думку» разом із трьома колегами. Під час обшуку у його сейфі виявили лише 2 300 мічених доларів. Прокопенко заявив, що сам відкрив сейф детективівам і був шокований знахідкою, припустивши, що мічені купюри випадково потрапили до нього через звичайний пункт обміну валют.
Проте показання Князєва малюють зовсім іншу картину. Ексголова ВС детально згадав епізод передачі коштів:
«В один із днів з 4 по 12 травня 2023 року я запросив до себе в кабінет Прокопенка і передав йому чорну пластикову папку, в яку поклав 50 тисяч доларів США. Я сказав: “Дякую, що розглянув оту справу. Все нормально”. Він сказав: “Так я ж підтримував іншу позицію”. На що я відповів: “Все одно люди вдячні. Всім суддям ВП ВС”. Після чого він мовчки забрав собі папку».
При цьому Князєв спростував дані попередніх негласних слідчих розшукових дій (НСРД). Раніше у записах фігурувала його команда посереднику Кирилу Горбурову розфасувати хабар на 13 пакетів (відповідно до кількості суддів, що голосували «за»). 14 травня Князєв зізнався, що історія про 13 пакетів була вигадкою «для відводу очей» перед іншими посередниками, а реальний розподіл коштів відбувався інакше.
Конспіративні зустрічі в «Гулівері» та біля спортклубів
Як з’ясувало слідство, перед тим як піти на співпрацю з НАБУ, Всеволод Князєв з грудня 2025 року активно намагався скоординувати свідчення із колишніми колегами, влаштовуючи їм «випадкові» зустрічі в публічних місцях:
-
Ірину Григор’єву він перехоплював безпосередньо біля будівлі суду, проте вона відмовилася говорити через процесуальну заборону;
-
Ігоря Желєзного зустрів у ТРЦ Gulliver, де намагався тиснути на земляцтво (обидва тривалий час працювали в Миколаєві);
-
Жанну Єленіну вистежував у гіпермаркеті Metro та на зупинках громадського транспорту, закликаючи вплинути на іншу суддю палати;
-
Олександра Прокопенка двічі чекав біля спортклубу «Динамо» на вулиці Пилипа Орлика, виправдовуючи свою присутність «очікуванням документів для дітей».
Під час цих розмов Князєв скаржився, що його залишили цапом-відбувайлом: «Ну все-все, если можно, я вас попрошу, поговорите с ними. По поводу того, что мы как бы котлеты вместе, а отвечать, то я один, как бы…»
Фінал першого етапу та запобіжні заходи
Після пред’явлення підозр Олександр Прокопенко подав на Князєва зустрічну заяву до НАБУ, звинувативши його у завідомо неправдивих свідченнях та нагадавши про їхній тривалий публічний конфлікт всередині суду. Його адвокат Артем Крикун-Труш заявив, що вся справа зараз тримається лише на бажанні Князєва врятувати себе на третьому році судового процесу ціною репутації колег.
Суд призначив усім чотирьом фігурантам запобіжні заходи у вигляді застави, суми яких виявилися значно нижчими, ніж вимагали прокурори:
-
Жанна Єленіна — 3 млн грн;
-
Ірина Григор’єва — 2,5 млн грн;
-
Ігор Желєзний — 2 млн грн;
-
Олександр Прокопенко — 900 тис. грн.
Загальний протокол допиту Всеволода Князєва складається з 32 сторінок. Наразі документ відкрили захисту лише частково, оскільки в ньому містяться компрометуючі свідчення щодо інших суддів Верховного Суду, яким правоохоронні органи лише готуються оголосити підозри.