Українська антикорупційна феміда продовжує дивувати м’якістю до фігурантів гучних розкрадань у розпал енергетичної кризи. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив чергове скандальне рішення у резонансному кримінальному провадженні щодо корупційних схем у сфері енергетики, відомому як операція «Мідас».
Слідчий суддя ВАКС Віктор Ногачевський задовольнив клопотання про продовження тримання під вартою колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка — Ігоря Миронюка (який в матеріалах НАБУ проходить під кодовим ім’ям Рокет). Проте головною «родзинкою» рішення стало разюче зменшення розміру альтернативної застави: з 85 мільйонів гривень суму скоротили до 25 мільйонів гривень.
Арифметика гуманності: як застава «танула» на очах
Ігор Миронюк перебуває за ґратами вже 11 місяців, але за цей час суд продемонстрував неймовірну «гнучкість» у перегляді фінансових запобіжних заходів. У порівнянні з початковими вимогами сума застави для топфігуранта зменшилася в рази:
Спочатку суд визначив заставу на рівні 126 мільйонів гривень.
Згодом її знижували до 100 млн грн (із подальшим поверненням Апеляційною палатою до 126 млн грн).
Перед цим суму зафіксували на позначці 85 млн грн.
Тепер же оскандалений радник може вийти на свободу всього за 25 мільйонів гривень.
У сукупності від початку слідства розмір можливої застави для Миронюка скоротився на колосальні 101 мільйон гривень. У разі внесення цих коштів підозрюваний лише зобов’язаний буде здати закордонні паспорти, носити електронний браслет та не залишати Київ без дозволу.
Операція «Мідас»: хто ще у списку організаторів енергетичного держграбунку?
Справа «Мідас», яку розслідують детективи НАБУ та САП, є однією з наймасштабніших у сфері розкрадання державних ресурсів «Енергоатому» та контролю над енергетичними потоками. Нагадаємо, що 10 листопада 2025 року антикорупційні органи оголосили про підозру цілій ОПГ у складі семи осіб:
Тимур Міндіч — бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурував на оперативних записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон).
Ігор Миронюк (Рокет) — ексрадник міністра енергетики Германа Галущенка.
Дмитро Басов (Тенор) — виконавчий директор із безпеки держпідприємства «Енергоатом».
Представники тіньового «бек-офісу з легалізації коштів»: Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко та Людмила Зоріна.
Постійне зменшення сум застави для ключових фігурантів таких схем підриває довіру суспільства до невідворотності покарання та створює ризики того, що організатори мільйонних розкрадань у тилу зможуть легко відкупитися від слідства і втекти за кордон.
Миколаївська область знову в епицентрі масштабного корупційного скандалу, який оголює цинізм тилового розкрадання бюджетів під…
Поки українська енергосистема зазнає постійних руйнувань, а державні підприємства мали б рахувати кожну копійку, топменеджмент…
Українська феміда вкотре демонструє вибіркову «сліпоту», коли під загрозою опинаються інтереси великого капіталу та одіозних…
Поки правоохоронці продовжують вичищати корупційні авгієві конюшні в регіональних радах, місцеві обранці демонструють чималу винахідливість…
Українська фінансова система досі розплачується за мародерство часів режиму Януковича, коли державні банки цинічно використовувалися…
Українська столична підземка роками залишалася невичерпним джерелом для збагачення корумпованих чиновників, і справа Віктора Брагінського…