Рішення Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони придбати 687 мільйонів гривень на китайські пікапи спровокувало хвилю обурення серед експертів і громадськості. Першочергово ситуацію розкритикував засновник Octava Capital, ІТ-мільйонер Олександр Кардаков, звернувши увагу на очевидні безпекові ризики. На його думку, ігнорування світового досвіду (зокрема кроків Ізраїлю, який масово вилучає китайську автотехніку у військах та обмежує її доступ на бази) є небезпечною легковажністю. Сучасний автомобіль — це складний цифровий комплекс із телематикою, навігацією та блоками управління, які фіксують маршрути й передають дані, що в умовах війни створює пряму загрозу для життя військових.
До дискусії долучився член Громадської антикорупційної ради при Міноборони Віктор Прудковських, який розкрив «механіку» подібних тендерів. За його словами, до появи контракту причетне колишнє керівництво Міністерства оборони на чолі з Михайлом Федоровим, а самі тактико-технічні вимоги формувалися всередині відомства. Ключовою проблемою стала відмова від будь-якої передоплати:
-
Фільтр постачальників: Відмова платити наперед автоматично відсікає європейських та японських виробників, які працюють за класичними міжнародними контрактами з авансуванням.
-
Перемога ціни: На ринку залишаються лише ті компанії, які готові везти товар за власні обігові кошти й чекати на розрахунок, через що в тендерах незмінно перемагають найдешевші китайські аналоги.
Журналістські розслідування зазначають, що закупівлі китайської техніки (як-от масові контракти на дроти чи транспорт через закриті процедури «динамічної рамкової угоди») тримають сталу тенденцію. Головна проблема виходить за межі окремого тендеру: чи прораховують посадовці стратегічні ризики від закупівлі військового транспорту в країни, яка зберігає тісні зв’язки з агресором і потенційно контролює програмне забезпечення та комунікаційні модулі техніки.