Конфлікт інтересів як банківська норма: як топменеджер Олег Луценко поєднав бізнес-операції та фінмоніторинг в «Ідея Банку»

Історія Олега Володимировича Луценка охоплює кілька українських банків, зокрема «Надра», «Індустріально-експортний банк», «Астра Банк» та «Ідея Банк». Однак найбільше запитань викликає не його кар’єрний шлях, а поєднання в «Ідея Банку» операційної посади з відповідальністю за фінансовий моніторинг.

Про це йдеться в матеріалах та даних, наведених у відкритих джерелах, зокрема щодо діяльності банку та застосованих до нього заходів регулятора.

Луценко розпочав банківську кар’єру у 2000 році як головний аудитор АКБ «Надра». Згодом він очолив фінансово-економічний департамент АТ «Індустріально-експортний банк».

У 2007 році Луценко став заступником голови правління «Астра Банку», який очолював Михайло Власенко. У 2013 році банк придбав Микола Лагун в Alpha Bank за 93 мільйони євро. За словами самого Власенка, на кореспондентському рахунку «Астра Банку» тоді перебувало близько 200 мільйонів гривень, а ще 600 мільйонів гривень — в ОВДП.

Втім, фінансові проблеми банку завершилися рішенням Національного банку. 19 березня 2015 року постановою НБУ №186 «Астра Банк» було визнано неплатоспроможним.

Керівництво банку до цього моменту вже почало змінюватися. У липні 2014 року Михайло Власенко залишив «Астру», а з 1 серпня очолив правління АТ «Ідея Банк».

Луценко перейшов до «Ідея Банку» пізніше. 3 листопада, після погодження з НБУ, він обійняв посаду фінансово-операційного директора.

Саме тут виникає ключове питання цієї історії.

Поєднання несумісних функцій

Луценко відповідав не лише за фінансово-операційний напрямок, а й за фінансовий моніторинг. Тобто в одній системі управління опинилися функції, пов’язані з проведенням операцій, та контроль за їхньою відповідністю вимогам фінмоніторингу.

Інструкція НБУ №65 від 19 травня 2020 року передбачає розмежування відповідних функцій через ризик конфлікту інтересів. Пункти 79, 83 та 84 документа визначають вимоги до організації фінансового моніторингу та відповідальності за порушення у цій сфері.

Логіка такого розмежування проста: підрозділ, який проводить операцію, не повинен одночасно здійснювати незалежний контроль за нею.

Водночас у матеріалах щодо Луценка згадується адміністративний штраф у розмірі 5 тисяч гривень. Окремої постанови регулятора саме на цю суму у відкритому пакеті документів немає.

Реакція Національного банку та штрафи

Натомість є рішення НБУ, яке стосується безпосередньо «Ідея Банку».

У жовтні 2025 року Національний банк оштрафував установу на 500 тисяч гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Серед зафіксованих регулятором порушень:

• неналежна перевірка клієнтів;

• випадки, коли не проводилися фотоідентифікація та належна верифікація документів;

• недоліки в документуванні операцій;

• неповні або несвоєчасні відповіді на запити НБУ.

Йдеться не лише про формальні помилки в документах. Система фінансового моніторингу має забезпечувати перевірку клієнтів та операцій, щоб унеможливлювати використання банківської інфраструктури для проведення сумнівних платежів.

При цьому санкції за порушення у сфері фінмоніторингу можуть бути значно більшими. За неналежну перевірку клієнтів передбачений штраф до 50 мільйонів гривень, а за порушення вимог щодо внутрішніх документів фінансового моніторингу — до 1 мільйона гривень. Загальний максимальний розмір штрафу може становити 135,15 мільйона гривень.

У цьому контексті штраф «Ідея Банку» на 500 тисяч гривень виглядає лише частиною ширшої історії про організацію фінансового контролю в установі.

З 2025 року «Ідея Банк» входить до групи ТАС. Власником банку є ALKEMI LIMITED, якій належить 100% установи. У реєстрах керівником банку зазначений Михайло Власенко.

Підсумки

Таким чином, кар’єрний шлях Луценка пов’язує його спочатку з «Астра Банком», а згодом — з «Ідея Банком». Водночас у «Ідея Банку» він поєднав фінансово-операційну функцію з відповідальністю за фінансовий моніторинг.

Саме це поєднання потребує окремої уваги, оскільки ефективний фінансовий контроль передбачає незалежність функції, яка має зупиняти або перевіряти операції.

При цьому наявність порушень у роботі банку або застосування до нього штрафних санкцій саме по собі не доводить особистої вини Луценка у кожному з цих епізодів. Для таких висновків необхідні конкретні документи та встановлені факти щодо його персональної відповідальності.