Кредит на $67 млн для ДТЕК: чи виправдане фінансування «зеленої» енергетики в умовах війни?

Консорціум українських банків — Ощадбанк, Укргазбанк і ПУМБ — надав компанії ДТЕК кредит у розмірі $67 млн для закупівлі систем накопичення енергії (BESS) із відновлюваних джерел. Про це повідомила PR-директорка ДТЕК Наталія Ємченко. У контексті війни та обмежених ресурсів новина викликала суспільну дискусію.

Про це повідомляє SPILNO.

Контекст: енергетична політика під час війни

Війна РФ проти України змінила глобальні енергетичні стратегії. Країни ЄС, як-от Франція та Бельгія, повертаються до атомної енергії, тоді як Україна активно розвиває відновлювані джерела. Системи накопичення енергії є важливими для стабільності енергомережі, особливо в умовах атак на інфраструктуру. Проте постає питання: чи доцільно спрямовувати значні кошти на проєкти приватної компанії під час воєнного стану, коли держава має критичні потреби?

Роль державних банків

Ощадбанк і Укргазбанк, що мають державну частку, створені для підтримки стратегічних секторів, зокрема оборонного. Фінансування проєкту ДТЕК за участю цих банків викликає запитання:

  • Які критерії визначення пріоритетів фінансування?
  • Як узгоджуються потреби оборони, відновлення інфраструктури та підтримка приватної «зеленої» енергетики?

Прозорість процесу ухвалення рішень є ключовою для довіри суспільства.

Кадрові зв’язки

Увагу привертає участь Юрія Каціона, заступника голови правління Ощадбанку та секретаря Ради консорціуму, який має досвід у структурах держуправління. Також Роза Тапанова, представниця наглядової ради Ощадбанку, відома роботою в держбанківському секторі та взаємодією з органами влади. Це підкреслює необхідність перевірки прозорості процедур у держбанках, особливо щодо великих проєктів із публічними коштами.

Публічний інтерес і баланс

Суспільство не заперечує важливість відновлюваної енергетики, але вимагає балансу в розподілі ресурсів. Чи достатньо фінансуються критичні напрями, як-от виробництво FPV-дронів чи ремонт військової техніки? Чи мають банки чіткі критерії оцінки суспільної корисності проєктів?

Висновки

Фінансування ДТЕК на $67 млн у період війни, коли армія та суспільство економлять ресурси, потребує публічного обґрунтування. Прозора енергетична політика, відкриті рішення та звітність держбанків є запорукою довіри. Українці мають право знати, куди спрямовуються кошти, хто отримує підтримку від імені держави та хто ухвалює такі рішення. НАЗК і правоохоронні органи повинні перевірити законність і доцільність цього проєкту, щоб виключити можливі зловживання.

superadmin

Recent Posts

Чотири працівники, 40 тисяч статутного капіталу — і 659 мільйонів державних контрактів: як маловідома фірма «Тотком» освоює енергетичний бюджет

Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» передало замовлень на понад 659,6 мільйона гривень компанії ТОВ «Тотком»…

2 дні ago

Алкоголь за кермом, втеча з місця ДТП і м’який протокол: як Цимбалюк уникнув серйозної відповідальності

Патрульна поліція Подільського району Києва оприлюднила офіційну версію нічного ДТП за участю Range Rover і…

2 дні ago

Голова АМКУ Кириленко досі при посаді, хоча ВАКС розглядає справу про 21 об’єкт нерухомості та 72 мільйони незаконного збагачення

Є в Україні така антикорупційна традиція: людину звинувачують у незаконному збагаченні на десятки мільйонів гривень,…

2 дні ago

«Трейдер» Діма Шевчук обіцяє 6% на місяць і збирає донати на ЗСУ — але не звітує ні за прибуток, ні за допомогу армії

У Threads з’явилися численні скарги людей, яким обіцяли легкі гроші на фінансових ринках, а в…

2 дні ago

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір намагається зачистити інтернет від скандалів

Ті, хто уважно стежить за скандалами навколо банку «Альянс», помітили чітку тенденцію: розпочалася системна кампанія…

4 дні ago