Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» передало замовлень на понад 659,6 мільйона гривень компанії ТОВ «Тотком»…
Патрульна поліція Подільського району Києва оприлюднила офіційну версію нічного ДТП за участю Range Rover і…
Є в Україні окремий жанр публічних заяв — пояснення, чому саме ця людина не може…
Є в Україні така антикорупційна традиція: людину звинувачують у незаконному збагаченні на десятки мільйонів гривень,…
У Threads з’явилися численні скарги людей, яким обіцяли легкі гроші на фінансових ринках, а в…
Ті, хто уважно стежить за скандалами навколо банку «Альянс», помітили чітку тенденцію: розпочалася системна кампанія…