Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Спроба сховатися від українського правосуддя за кордоном виявилася марною: колишнього народного депутата VIII скликання Руслана…
Народний обранець Богдан Торохтій відображає у звітах менш ніж мільйон гривень річного заробітку. Водночас його…
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях, очолюваний Дмитром Крейнером, уклав…
Народний обранць Микола Тищенко та його колишня дружина Алла Барановська опинилися в епіцентрі розслідування через…
Заступник керівника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Артем Солтан відобразив у своєму майновому…
Навколо голови депутатської фракції «Слуга народу» у Черкаській міській раді Араіка Мкртчяна розгорівся черговий скандал.…