Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Масштабний будівельний скандал на болгарському узбережжі Чорного моря набув ознак міжнародного детективу. Поблизу Варни, в…
Комунальні підприємства столиці традиційно вважаються одними з найбільш прибуткових та фінансово привабливих об’єктів для їхнього…
Під час проведення публічних закупівель безпілотних літальних апаратів для потреб оборони у Чернівцях зафіксували системну…
Шевченківський районний суд столиці ухвалив рішення про накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «Укр Армо…
Служба безпеки України у співпраці з Національною поліцією припинила діяльність великого нелегального каналу на Буковині,…
У Київській області правоохоронці офіційно завершили досудове розслідування та передали до суду матеріали щодо резонансної…