Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
У Прилуках на Чернігівщині розгортається черговий гучний кумівсько-корупційний скандал. Прилуцький міськрайонний суд під головуванням судді…
Скандальне рішення Святошинського районного суду Києва сколихнуло юридичну та антикорупційну спільноту: суд повністю виправдав бізнесмена…
Арешт корпоративних прав ексадміністратора та колишнього керівника комунального підприємства «Херсонводоканал» Віктора Скоблікова оголив не просто…
Сімейні комбінації та сумнівні фінансові схеми українських топчиновників продовжують виходити на поверхню. Колишній очільник державного…
Національний банк України розпочав позапланові перевірки з питань фінансового моніторингу одразу чотирьох фінансових установ: державного…
Поки українці щодня донатять на армію, а захисники тримають фронт, у тилових структурах МВС продовжують…