Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Українська судова та правоохоронна системи продовжують демонструвати вражаючу вибірково-корупційну сліпоту, коли справа доходить до розплати…
Український державний апарат знову опинився в епіцентрі гучного скандалу, де переплелися мільйонні застави, закриті корупційні…
Українські регіональні чиновники продовжують демонструвати вражаючі приклади того, як державний ресурс можна віртуозно спрямувати на…
Українська Феміда вкотре демонструє повну імунізацію від будь-яких суспільних запитів на прозорість та очищення. Попри…
Український ринок тіньових фінансів та нелегальних валютних операцій переживає небачений за своїми масштабами шок. Доки…
Українська судова система знову опинилася в епіцентрі грандіозного корупційного скандалу, який демонструє всю глибину прірви…