«Відкупився від НАБУ за копійки і очолив експорт газу»: як одіозний ексміністр-втікач Микола Злочевський продовжує мільйонні заробітки під час війни

Українська антикорупційна та судова система вкотре демонструють вражаючі приклади подвійних стандартів, коли йдеться про мільярдні статки колишніх топпосадовців часів Януковича. Поки вся країна мобілізує ресурси для виживання та перемоги у кривавій війні, колишній міністр екології та природних ресурсів, власник гігантської газовидобувної імперії Burisma Микола Злочевський продемонстрував майстер-клас із того, як за допомогою гігантських фінансових ресурсів «обнулити» найтяжчі кримінальні звинувачення, відкупитися від антикорупційних органів сміховинним штрафом і продовжити контролювати ринок та заробляти мільйони на українських надрах.

Рекордний хабар і сміховинний штраф: анатомія «правосуддя» у ВАКС

Ім’я Миколи Злочевського роками не сходило зі шпальт найавторитетніших світових та українських медіа через низку грандіозних корупційних скандалів. Кульмінацією цього протистояння стала спецоперація детективов НАБУ та прокурорів САП, проведена у червні 2020 року. Тоді довірені особи ексміністра намагалися передати керівництву НАБУ та САП безпрецедентний за своїми масштабами хабар — 6 мільйонів доларів США (ще близько 1 мільйона доларів планувалося як «комісійні» посередникам). Мета була відвертою — домогтися закриття кримінального провадження проти самого Злочевського щодо заволодіння рефінансуванням «Стандарт-банку» та легалізації злочинних доходів.

Після зриву спецоперації та оголошення підозр Злочевський на довгі роки сховався за кордоном, перебуваючи в офіційному розшуку. Проте розв’язка цієї епопеї шокувала українське суспільство своєю цинічністю.

У серпні 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та колишнім міністром:

Кваліфікацію злочину було пом’якшено (стаття про зловживання впливом).

Суд призначив Злочевському основне покарання у вигляді жалюгідного штрафу розміром 4 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — усього 68 тисяч гривень!

Жодного дня за ґратами колишній топпосадовець не провів — реальне ув’язнення вирок не передбачав.

Щоправда, за умовами угоди Злочевський погодився спрямувати колосальні донати на потреби армії (які подавалися як один із найбільших благодійних внесків у країни): понад 500–600 мільйонів гривень на державний проєкт «Армія дронів» через платформу UNITED24, мільйони на Сили спеціальних операцій ЗСУ, а також передачу військовим обладнання та техніки загальною вартістю понад 160 мільйонів гривень. Загалом сума таких перерахувань перевищила 800 мільйонів гривень. Проте для олігарха, чиї статки обчислюються мільярдами, це стало лише невеликою «ціною вхідного квитка» для повного очищення репутації перед українською Фемідою. Ба більше, згодом сам текст вироку та деталі угоди у ВАКС були ретельно засекречені від суспільства.

Газовий рецидив під час війни: збережена імперія та експортні потоки

Отримавши фактичну юридичну індульгенцію, Микола Злочевський та його газовидобувний холдинг Burisma не лише повністю зберегли свій бізнес-каркас, а й зуміли адаптуватися до реалій воєнного часу.

Попри те, що компанії групи у минулому ставали фігурантами розслідувань щодо незаконного отримання спеціальних дозволів на користування надрами (які видавалися ще за часів його міністерського керівництва у Мінприроди) та мінімізації податкових зобов’язань, сьогодні структура продовжує контролювати чималу частку українського приватного газовидобутку. Загальна виручка активів, пов’язаних із колишнім міністром, сягає астрономічних показників (понад 21 мільярд гривень).

Більше того, на тлі перманентної енергетичної кризи, руйнування інфраструктури та трансформації ринків під час повномасштабної війни, люди та структури з орбіти Злочевського знаходять нові можливості для збереження контролю над видобутком, логістикою, фінансовими потоками та операціями з експорту енергоресурсів.

Історія Миколи Злочевського стала чи не найбільш яскравим і болючим символом того, як система державного примусу та антикорупційних органів може бути «вимикалася» за допомогою фінансового ресурсу. Олігарх, який роками грався з державними надрами та намагався підкупити керівництво антикорупційних органів мільйонами доларів, сьогодні успішно заробляє мільйони на воєнній економіці України, залишаючись недоторканним бенефіціаром системи.