Корпоративна тінь у воєнний час: чи дійсно Артем Бородатюк і Netpeak Group остаточно порвали з ринком агресора?

Публічний розрив зв’язків із країною-агресором під час повномасштабної війни став етичним мінімумом для українського бізнесу. Проте глибокий аналіз відкритих реєстрів та фінансової звітності інколи демонструє суттєву прірву між гучними деклараціями у соцмережах та реальним станом справ. Гучне журналістське розслідування ставить під сумнів абсолютну «стерильність» виходу з російського ринку групи компаній Netpeak Group (яка після ребрендингу позиціонується як FRACTAL) та її засновника Артема Бородатюка.

Гучна заява проти цифр у реєстрах

Ще 9 березня 2022 року, на другий тиждень повномасштабного вторгнення, українська IT-екосистема Netpeak Group зробила категоричну заяву: співпраця з російською федерацією повністю припинена, клієнти з рф відключені, а будь-які робочі контакти заморожені. Крок був оцінений суспільством як однозначний і патріотичний.

Проте перевірка відкритих баз даних свідчить про те, що адміністративні та фінансові механізми всередині російської юрисдикції продовжували працювати далеко не одразу після вторгнення. Ключовим об’єктом уваги розслідувачів стала юридична особа — російське ТОВ «Нетпик», зареєстроване у вересні 2014 року.

Вже після 24 лютого 2022 року, а саме 21 квітня, компанію перейменували на ТОВ «Консалт Профешинал», а її генеральним директором незмінно значився Артем Бородатюк. Згідно з даними Федеральної податкової служби рф та аналітичних платформ (зокрема Rusprofile), підприємство демонструвало стабільну виручку і за період з 2017 по 2021 рік сплатило до бюджету держави-окупанта щонайменше 23,1 мільйона рублів податків. Найбільш показовим є те, що остаточну ліквідацію цієї юридичної особи провели лише 30 січня 2023 року — тобто майже через рік після повномасштабного нападу росії на Україну.

Податки та технічна присутність Ringostat

Окрім колишньої структури Netpeak, питання виникають і до інших проєктів групи, зокрема до сервісу віртуальної АТС і колтрекінгу Ringostat. Попри те, що формально продукт позиціонується як стовідсотково український, технічний слід платформи на російському ринку повністю не зник.

Згідно з даними моніторингового сервісу BuiltWith, станом на 2026 рік продукт Ringostat використовують понад 1 700 вебсайтів, причому приблизно 486 із них (тобто кожен третій) сервіс відносить саме до російського сегменту. Окрім цього, платформа має глибокі робочі інтеграції з популярними в росії CRM-системами, такими як Bitrix24 та amoCRM/Kommo.

Фінансові розвідники також з’ясували, що ще одна пов’язана структура — «Перфоманс Профі» / «Консалт Плюс» — у 2022 році перерахувала до російського бюджету та фондів близько 5 мільйонів рублів. Загальна сума платежів за 2021–2025 роки у різних звітних базах оцінюється по-різному (окремі агрегатори заявляють про показники до 9,7 мільйона рублів), що вимагає ретельної перевірки уповноваженими державними органами, адже йдеться про кошти, які могли живити економіку ворога під час гарячої фази війни.

Офшорні сліди та закриті двері офісів

Структура бізнесу Артема Бородатюка традиційно складна і розгалужена: вона охоплює юрисдикції України, Кіпру, Естонії, Польщі, Великої Британії та Казахстану. Наприклад, у вересні 2023 року на Кіпрі зареєстрували компанію A.B. Digital Horizon Syndicate Limited, директором якої вказана Анна Россіду, а секретарем — Пантеліс Воркас. Юридичні партнери останнього мають широку історію роботи з корпораціями та капіталом із рф. Щоправда, експерти застерігають: наявність номінальних директорів та кіпрських сервісів є стандартною практикою для міжнародного бізнесу і сама по собі не є прямим доказом протиправних схем, проте слугує маркером для глибокого аудиту.

Коли журналісти спробували отримати офіційний коментар від компанії, надіславши запити та відвідавши столичний офіс, комунікація забилася у бюрократичний глухий кут. На місці представники локації заявили, що простір функціонує як звичайний коворкінг, де структури групи FRACTAL є лише одними з багатьох орендарів, а всі запити радять скеровувати виключно на пошту через юридичний департамент.

Чи йдеться у цій ситуації про банальну бюрократичну інерцію застарілих юридичних осіб, які вчасно не закрили через паперову зволікацію, чи про свідомий прагматизм і небажання втрачати прибутки на ринку агресора? Відповідь на це запитання тепер мають дати не лише публічні пояснення менеджменту, а й офіційні перевірки з боку профільних українських відомств — Міністерства юстиції та Бюро економічної безпеки, куди вже спрямовані відповідні звернення.